РОЗУВАСТАТИН САНДОЗ табл. п/плен. оболочкой 10 мг блистер №28

Для медицинского использования препарата

Sandozo® Projectatin

( Розувустатин Сандос ® )

Место хранения:

Активный ингредиент: розевустатин;

1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит 5 мг, 10 мг, 20 мг или 40 мг смещености (в виде адастина кальция);

Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, коллоидная диоксида кремния, микрокристаллическая целлюлоза, кукурузный крахмал, тальк, стеарилфумарат натрия;

Оболочка: гипромелоз, маннит (E 421), Macroool 6000, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа желтый (E 172), красный оксид железа (E 172), тальк.

Лекарственная форма.

Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Фармакотерапевтическая группа.

Гиполипидемии. Ингибиторы GMG-совместного администратора.

Код ATC С10А A07.

Клинические характеристики.

Индикация.

Лечение гиперхолестеринемии

Первичная гиперхолестеринемия или дислипидемия смешанного типа (тип IIB) у взрослых и детей от 10 лет, как дополнение к диеты, когда ответ на рацион или другие не лекарственные меры (такие как физические упражнения, потеря веса тела) не являются эффективными Отказ

Гомозиготная семейная гиперхолестеринемия, в качестве дополнения к диету и другие меры по снижению содержания липидов (например, сохраняются липопротеинов низкой плотности) или в случаях, когда такая терапия невозможна.

Профилактика сердечно-сосудистых расстройств

Показано, что снижает риск серьезных сердечно-сосудистых заболевателей у взрослых пациентов с повышенным риском развития атеросклеротических сердечно-сосудистых заболеваний, о чем свидетельствует наличие таких факторов риска, как возраст, гипертония, низкий HCl, высокие уровни C-реактивного белка, курение или Присутствие в семейной истории раннего развития ишемической болезни сердца.

Противопоказание.

Доза 40 мг противопоказана пациентам, склонным к миопатии / рабдомолизу. Факторы наклона включают в себя:

Способ применения и доза.

До начала терапии пациента необходимо передать в стандартную диету с уменьшенным содержанием холестерина, что его следует наблюдать во время терапии. Дозы индивидуально отобраны с учетом цели терапии и реагирования на него, придерживаясь текущих согласованных рекомендаций.

Ростатин можно взять в любое время в течение дня, независимо от потребления пищи.

Лечение гиперхолестеринемии

Рекомендуемая начальная доза составляет 5 или 10 мг перорально один раз в день для пациентов, которые не получали статические группы ранее, или пациенты, получающие ранее другие ингибиторы препарата GMG-COA редуктазы. При выборе начальной дозы следует учитывать отдельные показатели, такие как уровень холестерина, и риск явлений из сердечно-сосудистой системы, а также риск побочных эффектов. Регулировка дозы с его увеличением, при необходимости проводится через 4 недели. Из-за увеличения частоты побочных реакций в дозе 40 мг по сравнению с более низкими дозами увеличение дозы до 40 мг рекомендуется исключительно при лечении пациентов с гиперхолестерией высокой степени тяжести, с высоким риском явлений на стороне сердечно-сосудистых. Система при введении препарата в дозе 20 мг в день не обеспечивает желаемого результата, подлежащего регуляру медицинского надзора. Прием дозы в дозе 40 мг рекомендуется проводить исключительно под наблюдением врача.

Предотвращение нарушений от сердечно-сосудистой системы

Во время изучения влияния препарата снижение риска осложнений от сердечно-сосудистой системы препарат использовали в дозе 20 мг в день.

Дети в возрасте от 10 до 17 лет (мальчики - после достижения полового созревания развития этапа II Tanner или выше, девочки - не ранее, чем 1 год после менархика).

В педиатрической практике препарат должен быть назначен исключительно специалистом. Дети, как правило, предписаны в исходной дозе 5 мг в день. Обычный диапазон дозы составляет 5-20 мг перорально один раз в день. Увеличение дозы осуществляется с учетом индивидуальной реакции и переносимости в соответствии с рекомендациями для использования в педиатрической практике. Перед началом терапии с использованием установленного ребенка стандартная диета низкого уровня холестерина должна быть предписана; Диета должна наблюдаться в период терапии. Безопасность и эффективность подготовки доз более 20 мг в терапии этой популяции не были исследованы.

Таблетки 40 мг не предназначены для использования в педиатрической практике.

Дети в возрасте до 10 лет

Опыт использования препарата при лечении детей в возрасте до 10 лет ограничен небольшим количеством пациентов (в возрасте от 8 до 10 лет) с гомозиготной семейной гиперхолестерией. Следовательно, отходы не рекомендуются для использования при лечении детей в возрасте до 10 лет.

Применение в терапии пожилых людей

При применении препарата при лечении людей в возрасте 70 лет рекомендуемая начальная доза должна составлять 5 мг. Дальнейшая регулировка дозы дозы из-за возраста пациента не требуется.

Применение в терапии лиц с почечной недостаточностью

Регулировка дозы при использовании препарата при лечении пациентов с нарушением почек функция низкой или средней степени тяжести не требуется.

При применении препарата при лечении пациентов с расстройствами функции почек функции умеренной степени тяжести (зазор креатинина <60 мл / мин) рекомендуемая доза должна составлять 5 мг. Использование дозы в дозе 40 мг противопоказано пациентам с расстройствами почечной функции умеренной степени тяжести. Использование депопасиона при лечении пациентов с нарушением функции функции почек почек противопоказано в любых дозах.

Применение в терапии лиц с печеночной недостаточностью

Увеличение показателей системных последствий депопасиона пациентов с пациентами с печеночной недостаточностью степени 7 на масштабе ребенка или ниже не наблюдается. Однако при приеме пациентов с печеночной недостаточностью степени 8 и 9 по шкале отцмысления наблюдалось увеличение показателей систематического воздействия разрыва. При проведении терапии пациенты этой категории также должны проверить функцию почек. Опыт использования препарата в терапии пациента с печеночной недостаточностью над степенью 9 по шкале Child-Pau. Использование депопасиона при лечении пациентов с активным заболеванием печени противопоказано.

Расовые принадлежности

Отмечается увеличение показателей системного воздействия в принятии препарата пациентами монголоидной расы. Рекомендуемая начальная доза при лечении пациентов в монголоидной гонке должна составлять 5 мг. Использование дозы в дозе 40 мг таких пациентов противопоказано.

Дозировка в терапии пациента склонна к миопатии

Рекомендуемая начальная доза при лечении пациентов склонна к миопатии должна составлять 5 мг.

Использование дозы в дозе 40 мг таких пациентов противопоказано. Максимальная суточная доза составляет 20 мг.

Неблагоприятные реакции.

Побочные эффекты, наблюдаемые во время лечения, обычно временные и низкие серьезности. Побочные эффекты, перечисленные ниже, классифицируются классами органов и частотных систем. Частота определяется следующими параметрами: Очень часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до <1/10), нечасто (≥ 1/1000 <1/100), редко (≥ 1/10000 1/1000), очень редко (<1/10000), частота неизвестна (не может быть установлена ​​в существующих данных).

Со стороны иммунной системы

Редко: реакция повышенной чувствительности, в том числе ангионеротического отека.

От эндокринной системы

Часто: диабет Mellitus.

По нервной системе

Часто: головная боль, головокружение.

Беспокойство от пищеварительного тракта

Часто: запоры, тошнота, боль в животе.

Редко: панкреатит.

Нарушение кожи и придатков

Непроница: зуд, сыпь, уравнение.

Нарушения из костной и мышечной системы и соединительных тканей

Часто: миалгия.

Редко: миопатия (включая миозит) и рабдомиолиза.

Системы нарушений и нарушений в месте введения препарата

Часто: астения.

Как и при использовании других ингибиторов CMG Co-depressase, частота побочных реакций зависит от дозы препарата.

Нарушения почек: при принятии разборки наблюдалось протеинурию трубчатого происхождения, определяемое результатами анализа. Рост содержания белка в моче из полного отсутствия или незначительного количества до ++ и более на разных этапах терапии наблюдался в <1% пациентов в получении дозы 10 и 20 мг и около 3% пациентов в Получение препарата в дозе 40 мг. Небольшое увеличение содержания полного отсутствия или незначительного количества на + наблюдалось при приготовлении дозы 20 мг. В большинстве случаев проявления протеинурия были уменьшены или исчезли на фоне продолжения терапии. Нарушения от скелетных мышц: миалгии, миопатия (включительно с миозитом) и редко рабдомиолиза, сопровождаются или не сопровождаются острой почечной недостаточностью, наблюдались у пациентов, получающих штанги в любых дозах, в частности в дозах> 20 мг.

У пациентов, получавших отготовки, наблюдали дозу повышения концентрации контейневой фосфокиназы (KFC). В большинстве случаев феномен имеет низкую степень тяжести, просочившись без симптомов и небольшого переходного характера. При увеличении концентрации цисфокиназы креатина до уровня> 5 x VMN, дальнейшая терапия должна быть отменена.

Нарушения печени: как при приеме других ингибиторов GMG-совместного бака, увеличение активности трансаминаз, в зависимости от дозы, наблюдалось в небольшом количестве пациентов, получающих отговариванию. В большинстве случаев феномен имеет низкую степень тяжести, просочившись без симптомов и небольшого переходного характера.

Во время приложения постмаркетинга получено сообщение следующих побочных эффектов.

Из нервной системы : очень редко - полиневропатия, потеря памяти.

Из дыхательной системы : частота неизвестна - кашель, удушье.

Из желудочно-кишечной системы : частота неизвестна - диарея.

С стороны гепатобилиарной системы : очень редко - желтуха, гепатит; Редко - увеличение активности трансаминаз печени.

Из кожи и подкожных тканей : частота неизвестна - синдром Стивенс-Джонсона.

Из костной и мышечной системы : очень редко - артралгия.

С стороны почек : очень редко - Hematuria.

Системные нарушения и нарушения на входном сайте: Частота неизвестна - отек.

При применении некоторых статинов были такие побочные эффекты: депрессия, нарушение сна, включая бессонницу и кошмары, сексуальные функции, очень редко - междомещаемое заболевание легких, особенно при проведении долгосрочной терапии.

Частота случаев рабдомиолиза, серьезные расстройства почек и серьезные расстройства от печени (выраженные преимущественно, рост трансаминаз печени) увеличивается при приеме препарата в дозе 40 мг.

Передозировка.

В случае передозировки пациент должен обеспечить симптоматическое лечение, при необходимости для проведения технической терапии. Необходимый мониторинг функций печени и уровней фосфокиназы креатина. Гемодиализ, вероятно, будет неуместно.

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Применение овладения во время беременности и грудного вскармливания противопоказано.

Женщины репродуктивного возраста должны применять надежные контрацептивы.

Поскольку холестерин и другие продукты биосинтеза холестерина важны для развития плода, потенциальный риск ингибирования Proacaze GMG во время беременности преобладает преимущества терапии. Данные, полученные на исследованиях животных, свидетельствуют о ограниченном отложенном токсическом эффекте. В случае беременности в период применения дальнейшая терапия должна быть немедленно отменена.

Данные по отношению к препарату в грудном молоке отсутствуют.

Дети.

Не рекомендуется использовать препарат у детей в возрасте до 10 лет.

Применение в педиатрической практике

Определение темпов роста, массы тела, ИМТ (индекс массы тела) и формирование вторичных признаков сексуального развития на таннерском масштабе у подростков в возрасте от 10 до 17 лет на фоне восстановления 1 года. После завершения 52 недели терапии отклонение темпов роста, массу тела, ИМТ и сексуальное развитие не было отмечено. Опыт использования депопасиона во время клинических испытаний с участием детей и подростков ограничен, влияние препарата для сексуального развития с долгосрочным применением (более 1 рок) неизвестно.

В ходе клинического исследования с участием детей и подростков, получивших Razoratin в течение 52 недель, случаи повышенной концентрации креатинефосфокиназы до уровня в 10 раз превысили VMN, а также симптомы мышц после наблюдения за спортом или физической активностью. Чаще всего, чем во время клинических исследований с участием взрослых.

Особенности приложения.

Гореть со стороны почек

Протеинаурия трубчатого происхождения, определяемая результатами анализа, наблюдалась при использовании дезапасиона в высоких дозах, особенно 40 мг, хотя в большинстве случаев были временный и непоследовательный характер. Доказано, что протеинурия не свидетельствует о развитии острого или прогрессирования существующих заболеваний почек. Частота серьезных случаев расстройств почек увеличивается при получении дозы 40 мг. При назначении препарата в дозе 40 мг к стандартной программе мониторинга необходимо обязательно включить тест функций почек.

Нарушения от скелетных мышц

Нарушения от скелетных мышц, таких как миалгия, и нечасто рабдомиолиза, наблюдались на фоне пациентов с приемниками в любых дозах, чаще всего при введении в дозах> 20 мг. Очень редко сообщают о случаях рабдомиолиза с объединенным использованием ингибиторов EZETHIMIB и GMG-COA-редуктазы. Поэтому он не исключается фармакодинамическим взаимодействием, поэтому при совместимом использовании лекарств требуется особый уход.

Как и в случае применения других ингибиторов GMG-Coa-Reductase, частота рабдомиолиза на фоне усиления приемника увеличивается с использованием в дозе 40 мг.

Определение уровня креатина фосфокиназы

Определение уровня креатина фосфокиназы не следует проводить после активной физической активности или в присутствии других вероятных причин повышения концентрации цисфокиназы креатина, которая может исказить результаты. В случае значительного увеличения концентрации KFK перед началом терапии (> 5 x VMN), повторное определение для проверки полученного результата должно проводиться через 5-7 дней. Если результаты повторного анализа подтверждают предварительное увеличение результата в концентрации KFC (> 5 x VMN), лечение не должно начинаться.

До начала терапии

Проектантин, как и другие ингибиторы GMG-редуктазы, следует использовать при лечении пациентов при миопатии / рабдомолизе. Факторы риска развития миопатии / рабдомолиза являются: нарушение функций почек, гипотиреоза, наличие в личной или семейной истории наследственных заболеваний мышц, наличие в анамнезе случаев мышечной токсичности при использовании других препаратов-ингибиторов GMG -Кооредуктазу или фибраты, хронический алкоголизм, возраст> 70 ​​лет, ситуации, которые повышают концентрацию препарата в плазме крови, одновременное использование фибратов. При назначении препарата такие пациенты должны тщательно рассмотреть соотношение риска из-за терапии и возможных преимуществ; Рекомендуемый постоянный клинический мониторинг. В случае значительного увеличения концентрации KFK перед началом терапии (> 5 х VMN) лечение не должно начинаться.

В период терапии

Пациенты должны немедленно посоветовать информировать врача в случаях неясной боли в мышцах, мышечной слабости или испытании, особенно если такие явления сопровождаются днем ​​или лихорадкой. В таких случаях требуется уровень концентрации KFC. Терапия должна быть отменена значительным увеличением концентрации KFK (> 5 x VMN) или с высокой степенью тяжести симптомов от мышц, что является причиной дискомфорта (даже на уровне концентрации KFK ≤ 5 x VMN ). Після усунення симптомів та повернення вмісту креатинкінази до меж норми можна розглянути можливість відновлення терапії розувастатином або альтернативними препаратами- інгібіторами ГМГ-КоА- редуктази у найнижчій дозі та за умови належного моніторингу стану пацієнта. Постійний моніторинг рівня КФК при відсутності симптомів не потрібний.

Відмічено підвищення частоти випадків міозитів та міопатії серед пацієнтів, які отримували інші препарати - інгібітори ГМГ-КоА- редуктази разом з похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, препаратами нікотинової кислоти, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при одночасному застосуванні разом з деякими інгібіторами ГМГ-КоА -редуктази. Таким чином, одночасне застосування, розувастатину та гемфіброзилу не рекомендоване. Корисність впливу на подальше зниження рівня ліпідів при одночасному прийомі розувастатину та фібратів або ніацину слід всебічно зважувати з огляду на потенційний ризик подібного комбінованого застосування. Призначення препарату у дозі 40 мг при одночасному прийомі фібратів протипоказане.

Розувастатин не слід застосовувати в терапії пацієнтів у разі серйозних випадків гострого стану, характерного для міопатії, або провокуючого розвиток ниркової недостатності, обумовленої рабдоміолізом (наприклад, при сепсисі,артеріальній гіпотензії, проведенні обширного хірургічного втручання, травмах, порушеннях обміну речовин, ендокринних порушеннях або порушеннях електролітного балансу високого ступеня тяжкості, або при неконтрольованій епілепсії).

Порушення з боку печінки

Як і інші препарати - інгібітори ГМГ-КоА- редуктази, Розувастатин Сандоз® слід застосовувати з обережністю в терапії пацієнтів, які зловживають алкоголем та/або в анамнезі яких є захворювання печінки.

Рекомендовано проводити аналізи для визначення функцій печінки до початку, а також через 3 місяці після початку терапії. Подальший прийом розувастатину слід відмінити, або зменшити дозу препарату у випадках, коли рівень сироваткових трансаміназ більш ніж у 3 рази перевищує верхню межу норми. Частота випадків серйозних порушень з боку печінки (проявами яких переважно є підвищення рівня печінкових трансаміназ) у період після реєстрації препарату є вищою на тлі прийому препарату у дозі 40 мг.

У випадках наявності у пацієнта вторинної гіперхолестеринемії внаслідок гіпотиреозу або нефротичного синдрому основне захворювання слід вилікувати до початку терапії розувастатином.

Інгібітори протеази

Одночасне застосування препарату разом з препаратами-інгібіторами протеази не рекомендоване.

Препарат Розувастатин Сандоз® містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або порушення засвоєння глюкози-галактози, не слід призначати цей лікарський засіб.

Інтерстиціальне захворювання легенів

Є повідомлення про окремі випадки розвитку інтерстиціального захворювання легенів на тлі прийому деяких препаратів із групи статинів, особливо при проведенні тривалої терапії. Ознаками захворювання може бути задишка, непродуктивний кашель та погіршення загального стану здоров'я (втомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). При підозрі на розвиток інтерстиціального захворювання легенів терапію із застосуванням статинів слід відмінити.

Цукровий діабет

При застосуванні розувастатину в терапії пацієнтів, у яких рівень концентрації глюкози натще становить від 5,6 до 6,9 ммоль/л, підвищується ризик розвитку цукрового діабету.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дослідження впливу препарату Розувастатин Сандоз® на здатність керувати автотранспортними засобами або іншими механізмами не проводились. При керуванні автотранспортними засобами або користуванні іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення, яке інколи спостерігається на тлі терапії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні розувастатину та циклоспорину, значення AUC (площа під кривою) розувастатину було в середньому в 7 разів вище від значення у здорових добровольців. Концентрація циклоспорину у плазмі крові при цьому не змінювалась.

Як і у випадку застосування інших препаратів-інгібіторів ГМГ-КоА - редуктази, на початку терапії або при підвищенні дози розувастатину у пацієнтів, які одночасно отримують препарати-антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інші кумаринові антикоагулянти), можливе зростання протромбінового часу. Відміна терапії із застосуванням розувастатину або зниження дози можуть забезпечити зниження показника Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). У таких випадках рекомендується належний моніторинг показників МНВ.

Одночасне застосування розувастатину та гемфіброзилу призводить до збільшення значення показників C _max та AUC розувастатину в 2 рази.

Згідно з даними досліджень специфічної взаємодії з лікарськими препаратами, значущої фармакокінетичної взаємодії з фенофібратом не очікується, однак не виключеною є фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрати, інші фібрати та ніацин (нікотинова кислота) у дозі, яку застосовують для зниження вмісту ліпідів (≥1 г/добу), підвищують ризик розвитку міопатії при одночасному застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ймовірно, внаслідок того, що ці препарати можуть спричинити міопатію і при окремому застосуванні. Застосування препарату у дозі 40 мг протипоказане при одночасному прийомі фібратів. Прийом препарату таким пацієнтам рекомендовано розпочинати з дози 5 мг на добу.

При одночасному прийомі розувастатину та езетимібу не змінюються показники AUC та C _max жодного з препаратів. Однак можливість фармакодинамічної взаємодії між розувастатином та езетимібом, що призводить до розвитку побічних явищ не виключена.

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, при одночасному прийомі інгібіторів протеази можливе значне зростання показників впливу розувастатину. За даними фармакокінетичного дослідження, при одночасному прийомі розувастатину у дозі 20 мг та комбінованого препарату, що містить два інгібітори протеази (400 мг лопінавіру/100 мг ритонавіру), здоровими добровольцями спостерігалось зростання показника AUC(0-24) розувастатину в стані динамічної рівноваги вдвічі, а показника C _max – у 5 разів. Таким чином, одночасне застосування розувастатину в терапії ВІЛ-пацієнтів, які отримують інгібітори протеази, не рекомендоване.

Одночасний прийом розувастатину та суспензії антацидів, що містять алюміній та магнію гідроксид, призводив до зниження концентрації розувастатину в плазмі крові на приблизно 50 %. Даний ефект виражений слабкіше, якщо антациди приймають через 2 години після прийому розувастатину. Клінічне значення цієї взаємодії не досліджувалось.

Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину призводить до зниження значення AUC (0-t) на 20 %, а значення C _max розувастатину – на 30 %. Така взаємодія, ймовірно, є результатом посилення моторики кишечнику, обумовленого прийомом еритроміцину.

Одночасний прийом розувастатину та протизаплідних засобів для перорального застосування призводить до зростання значення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 %, відповідно. Таке підвищення концентрації в плазмі крові слід враховувати при виборі відповідної дози протизаплідного засобу для перорального застосування. Фармакокінетичні дані щодо прийому розувастатину на тлі гормонозамісної терапії (ГЗТ) відсутні, отже, аналогічний вплив не виключений. Однак подібна комбінація широко застосовувалась жінками, включеними до клінічних досліджень, та добре переносилась.

За даними досліджень специфічної взаємодії з лікарськими препаратами, клінічно значущої взаємодії з дигоксином не очікується.

Ферменти системи цитохрому Р450. Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать про те, що розувастатин не завдає ані інгібуючого, ані стимулюючого впливу на ізоферменти системи цитохрому Р450. До того ж розувастатин є поганим субстратом для цих ізоферментів. Не спостерігалось клінічно значущої взаємодії між розувастатином та флуконазолом (інгібітором ферментів CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором ферментів CYP2А6 та CYP3A4). При одночасному застосуванні розувастатину та ітраконазолу (інгібітору ферментів CYP3A4) значення AUC розувастатину зростає на 28 %. Таке незначне підвищення не вважається клінічно значущим. Таким чином, лікарські взаємодії, обумовлені зміною активності ферментів системи цитохрому Р450, не очікуються.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Розувастатин є селективним та конкурентним інгібітором ГМГ-Коензим А-редуктази – ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А у мевалонат, попередник холестерину. Первинним місцем дії розувастатину є печінка– цільовий орган для зниження рівня холестерину.

Розувастатин збільшує кількість печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до пригнічення синтезу ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ. Розувастатин зменшує підвищену кількість холестерину-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину та тригліцеридів та збільшує кількість холестерину-ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він також зменшує кількість аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-І). Розувастатин також знижує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальнийХС/ХС-ЛПВЩ та ХС-неЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-І.

Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку терапії, а через 2 тижні лікування ефект досягає 90 % від максимально можливого. Максимальний ефект, як правило, досягається через 4 тижні і після цього постійно зберігається.

Фармакокінетика. Після перорального прийому максимальна концентрація розувастатину в плазмі крові досягається приблизно через 5 годин. Абсолютна біологічна доступність становить, приблизно 20 %. Розувастатин накопичується в печінці, яка є місцем первинного синтезу холестерину та кліренсу ЛПНЩ-ХС. Об'єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Приблизно 90 % розувастатину зв'язується з білками плазми крові, переважно з альбуміном. Розувастатин зазнає обмеженого біологічного перетворення (близько 10 %). Дослідження метаболічного перетворення іn vitro із застосуванням гепатоцитів людини свідчать про те, що розувастатин є непрофільним субстратом для ізоферментів системи цитохрому Р450. Основним ізоферментом, що бере участь у метаболічному перетворенні розувастатину, є фермент CYP2C9, тоді як ізоферменти 2C19, 3A4 і 2D6 залучені до процесу меншою мірою. Головними виявленими метаболітами розувастатину є N-дисметил та лактонні метаболіти. Метаболіт N-дисметил є приблизно на 50 % менш активним, ніж розувастатин, а лактонні метаболіти вважаються клінічно неактивними. Розувастатин забезпечує інгібування більш ніж 90 % циркулюючої ГМГ-КоА- редуктази.

Близько 90 % дози розувастатину виводиться в незміненому вигляді з калом (у вигляді абсорбованої та неабсорбованої діючої речовини), решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться в незміненій формі з сечею. Період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 19 годин. Тривалість періоду напіввиведення не змінюється при збільшенні дози. Геометричне середнє значення кліренсу з плазми крові становить приблизно 50 л/годину (коефіцієнт варіації 21,7 %). Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у процес потрапляння розувастатину до печінки залучений мембранний транспортер ОАТР-С. Цей транспортер виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатину. Показники системного впливу розувастатину збільшуються пропорційно дозі. При багаторазовому щоденному прийомі препарату зміни фармакокінетичних показників не відбувається.

Вік та стать : Клінічно значущого впливу віку та статі пацієнтів на фармакокінетичні показники розувастатину виявлено не було.

Расова приналежність. Дані фармакокінетичних досліджень свідчать про збільшення приблизно у 2 рази медіанного значення AUC та C _max при прийомі пацієнтами азійського походження (японського, китайського, філіпінського, в'єтнамського та корейського) порівнянно з такими при прийомі пацієнтами європеоїдної раси; у вихідців з Індії медіанне значення AUC та C _max збільшуються приблизно в 1,3 раза. Популяційним фармакокінетичним аналізом не виявлено клінічно значущої різниці у фармакокінетичних характеристиках при прийомі препарату пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.

Ниркова недостатність. Дані дослідження пацієнтів з нирковою недостатністю різного ступеня тяжкості свідчать про те, що захворювання нирок від низького до помірного ступеня тяжкості не впливає на показники концентрації розувастатину та його метаболіту, N-дисметилу, в плазмі крові. У пацієнтів з ураженням високого ступеня тяжкості (КлКр < 30 мл/хв) концентрація розувастатину в плазмі крові у 3 рази вища, а концентрація N-дисметилу в 9 разів вища, ніж у здорових добровольців. Концентрація розувастатину в стані динамічної рівноваги в плазмі крові пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі приблизно на 50 % перевищує цей показник у здорових добровольців.

Печінкова недостатність. Дані дослідження пацієнтів з печінковою недостатністю різного ступеня тяжкості свідчать про відсутність збільшення показників впливу розувастатину при прийомі пацієнтами, ступінь тяжкості захворювання яких оцінюється не вище 7 балів за шкалою Чайлд-П'ю. Однак у двох пацієнтів з печінковою недостатністю, ступінь якої становила 8 і 9 за шкалою Чайлд-П'ю, відзначено збільшення показників впливу розувастатину принаймні вдвічі порівняно з пацієнтами, оцінка захворювання яких є нижчою. Досвід застосування препарату в терапії пацієнтів з оцінкою захворювання за шкалою Чайлд- П'ю, вищою за 9, відсутній.

Застосування в педіатричній практиці. Фармакокінетичні параметри при застосуванні в педіатричній практиці, а саме при прийомі пацієнтами віком від 10 до 17 років з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією, вичерпно не охарактеризовані. Результати обмеженого фармакокінетичного дослідження при прийомі розувастатину (в таблетках) 18 пацієнтами педіатричної практики свідчать про те, що показники впливу, при прийомі такими пацієнтами, відповідають показникам при прийомі дорослими особами. Крім того, отримані результати свідчать про те, що істотного відхилення від пропорційності при прийомі різними дозами можна не очікувати.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 5 мг: круглі, світло-коричневі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням „RSV 5” з одного боку;

таблетки по 10 мг: круглі, коричневі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням „RSV 10” з одного боку;

таблетки по 20 мг: круглі, коричневі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням „RSV 20” з одного боку;

таблетки по 40 мг: круглі, коричневі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням „RSV 40” з одного боку.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Для 5, 10, 20 мг:

По 7 таблеток у блістері; по 4 блістери у картонній коробці.

По 10 таблеток у блістері; по 3, або по 6, або по 10 блістерів у картонній коробці.

Для 40 мг:

По 7 таблеток у блістері; по 4 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Лек Фармацевтична компанія д.д., Словенія/Lek Pharmaceuticals dd, Slovenia.

Місцезнаходження.

Веровшкова 57, 1526 Любляна, Словенія/Verovskova 57, 1526 Ljubliana, Slovenia

(виробництво in bulk, тестування, пакування, випуск серії);

Тримліні, 2Д, 9220 Лендава, Словенія / Trimlini 2D, 9220 Lendava, Slovenia

(пакування).