ВАРФАРИН НИКОМЕД табл. 2,5 мг фл. №100

Nycomed Warfarin

(Warfarin Nycomed)

Место хранения:

Активное вещество: варфарин натрия;

1 таблетка содержит натриевый варфарин 2,5 мг;

Вспомогательные вещества: indyhotyn Dye E132; лактоза, моногидрат; кукурузный крахмал; Повидон 30; водород кальция; стеарат магния.

Лекарственная форма. Таблетки

Фармакотерапевтическая группа. Антитромботические агенты. Антагонисты витамина К.

Код ATC BO1A A03.

Клинические характеристики.

Индикация. Лечение и профилактика глубокой вены тромбоз и легочной эмболии. Вторичная профилактика инфаркта и профилактики миокарда и профилактики тромбоэмболических осложнений (инсульт или системная эмболия) после инфаркта миокарда. Профилактика тромбоэмболических мероприятий у пациентов с фрибрилляцией предсердий, поражения сердечного клапана или протез сердца клапана. Профилактика шидкоминучья ишемической атаки и инсульта.

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к препарату, кровотечением клинически устанавливается, чтобы избежать риска серьезного кровотечения в течение 72 часов после основной хирургии в течение 48 часов послеродовых, восприимчивость к кровотечению (гемофилия, болезнь Виллебрана, тромбоцитопении и дисфункции тромбоцитов); склонность к падению; Сильная почечная недостаточность, тяжелая неудача печени, цирроз печени; необработанная или неконтролируемая гипертония; Недавный геморрагический инсульт; здоровье, вызывающее внутричерепное кровоизлияние, такое как аневризма головных артерий, аневризма аорты; Хирургия CNS или хирургия глаза, желудочно-кишечное кровотечение или почечная информация и их осложнения дивертикулеза или злокачественные опухоли, вариации пищевода; перикардит (в том числе экссудативный). Условие, в котором лечение не может быть достаточно надежно (например, психоз, деменция, алкоголизм).

Способ применения и доза.

Целевой INR (Международный нормализованный индекс) для оральной антикоагуляции:

Профилактика тромбоэмболических осложнений у пациентов с протезом сердца клапанов: ITR 2,5-3,5.

Другие показания: INR 2.0-3.0.

Взрослый: пациенты с нормальным весом и спонтанным INR ниже 1.2 вводили 10 мг варфарина в течение трех дней подряд. Затем доза рассчитывается в соответствии со следующей таблицей, основанной на измерении INR в четвертый день.

«В открытом воздухе» и у пациентов с наследственным дефицитом белка C или S или S рекомендуется начальная доза составляет 5 мг варфарина в течение трех дней подряд. Затем доза рассчитывается в соответствии со следующей таблицей, основанной на измерении INR в четвертый день.

Для пожилых пациентов, пациентов с низкой массой тела, со спонтанным инициатором выше 1,2 или сопутствующими сопутствующими средствами или получают какие-либо лекарства, которые влияют на эффективность аттыкоулянтной обработки, рекомендуемая исходная доза составляет 5 мг варфарина на два дня. Затем доза рассчитывается в соответствии со следующей таблицей, основанной на измерении INR на третий день.

Измерения INR выполняются ежедневно до стабильного целевого уровня, который обычно устанавливается при 5-6-дневном лечении. Затем измерение INR проводится каждую неделю, достигая 4-недельного интервала. В случае больших вариаций уровня INR или у пациентов с заболеваниями печени или заболеваниями, которые влияют на поглощение витамина К, интервалы измерений могут составлять менее 4 недель. Назначение новых лекарств или отмена ранее принятых, требует дополнительных измерений INR. Во время пролонгированной регулировки терапии выполнена до еженедельного варфарина дозы в соответствии с таблицей выше. Если требуется регулировка дозы, следующее измерение INR должно составлять в течение 1 или 2 недель после коррекции. После этой последней меры для достижения 4-недельных интервалов.

Дети: антикоагулянтная терапия у детей ведутся под надзором педиатров. Дозы выбираются в соответствии со следующей таблицей.

Запланированные операции: до, реоперативна и антикоагулянтная терапия заключается в следующем.

Определить INR за неделю до предполагаемой транзакции.

Перестань принимать варфарин за 1-5 дней до операции. В случае пациента высокого риска для тромбоза профилактика вводили подкожный низкомолекулярный гепарин.

Период варфарина зависит от INR. Прием варфарин Стоп:

- 5 дней до операции, если INR> 4.0;

- за 3 дня до операции, если INR = от 3,0 до 4,0;

- за 2 дня до операции, если INR = 2,0 до 3,0.

Определите вечер INR до операции и ввести 0,5-1,0 мг витамина К ₁ , введенного перорально или внутривенно, если INR> 1.8.

Примите во внимание необходимость вливания нефракционированного гепарина или профилактического администрация профилактического администратора LMWH.

Продолжить подкожное впрыск LMWH в течение 5-7 дней после операции, восстановленной сопутствующим варфарином.

Продолжайте получать варфарин из обычной дозы обслуживания в тот же день вечером после небольшой операции в день, когда пациент начинает получать энтеральное питание после основных операций.

Неблагоприятные реакции. Наиболее распространенными признаками побочных эффектов варфарина являются кровоизлияние и кровотечение, которое может возникать с любым телом (например, кровотечением из носа, кровотечения, кровотечения кровотечения, кровотечением, кровотечением, кровотечением влагалища, кровотечением в конъюнктиве глаза, желудочно-кишечное кровотечение, Длительное и сильное кровотечение после операции и после травмы). Кровотечение может быть серьезным и привести к заболеваниям, госпитализациям, переливаниям крови у пациентов, которые были на длительном антыкоуляцияхному лечению.

На риске кровотечения с варфарином под влиянием следующих факторов: старший возраст, сопутствующая антикоагулянтная терапия высокой интенсивности, история инсульта и желудочно-кишечных кровотечений комбинационных расстройств, фибрилляция предсердия и пациенты с геном гена CYP2C9.

Уровень гемоглобина и INR следует тщательно контролировать.

Неблагоприятные последствия возникновения классифицируются в следующих категориях: Очень общие (> 1/10), общие (> 1/100 и <1/10), редко (> 1/1000 и <1/100), редко (> 1/1000 и <1/1000), очень редко (<1/10000).

Путем крови и лимфатической системы.

Очень распространено: кровотечение.

Общие: повышенная чувствительность к варфарину после длительного лечения.

Нередко: анемия.

Редкий: эозинофилия.

Со стороны пищеварительного тракта.

Редкий: рвота, боль в животе, тошнота, диарея.

Со стороны гепатобилиарной системы.

Редкий: возвышение ферментов печени, желтуха.

Кожа и подкожные ткани.

Иногда экзема, васкулит, некроз кожи, алопеция, сыпь, уравнение, зубит.

Из почек и мочевой системы.

Редкий: нефрит, уролитиаз, трубчатый некроз.

В последующий период из-за варфарина наблюдался после побочных эффектов: нижний гематокрит; высокая температура; кальцификация трахеи; Холестатический гепатит, панкреатит; приапизм; аллергические реакции; пурпура. Кровоизлияние черепно-, субдуральная гематома; Кровотечение гемоторакса из прямой кишки, рвота порошка крови. Наиболее частый фактор риска для возникновения внутричерепного кровоизлияния - необработано или неконтролируемая гипертония. Вероятность кровотечения увеличивается, если INR значительно выше целевого уровня. Если кровотечение началось на INR, что находится на целевом уровне, это означает, что другие связанные условия, которые должны быть исследованы.

Синдром фиолетовых пальцев - редкое осложнение варфарина. Это типично для мужчин пациентов с атеросклеротическим заболеванием. Считается, что варфарин является кровоизлиянием атероматозных бляшек, которые приводят к микромелии. Там симметричная фиолетовая кожа поражения пальцев и нижняя поверхность ноги, и эти поражения сопровождаются горящей болью. Получение варфарина следует прекратить и поражения кожи обычно исчезают постепенно.

Эритематозный отек кожи, приводящий к экхимозу, инфаркту и некрозу кожи. Некроз обычно начинается с набухания кожи нижних конечностей или ягодиц, которые темноты, но могут появляться в других местах. Позже эти поражения становятся некротическими. У 90% пациентов с такими травмами - женщины. Поражения, наблюдаемые с 3 до 10-го дня этиологии и включают в себя неудачу антитроматического белка C или B. Врожденный дефицит этих белков может вызвать осложнения. По этой причине получение варфарина следует запускать небольшие начальные дозы гепарина одновременно. Если есть осложнения, то прекратите прием варфарина и гепарина, чтобы продолжить исцеление или рубцевание поражений.

Передозировка.

Повышенная передозировка Warfarin INR является мерой, поэтому увеличивая риск кровотечения. Уменьшение кровь дважды раллирующий фактор IV указывает на увеличение INR. Повышенный INR, очевиден в течение 24 часов и достигает максимума в течение 36-72 часов после проглатывания.

Клинические проявления возникают несколько дней или недель после приема приема и характеризуются носовыми крови, кровотеченными деснами, бледными, гематомами, наличием крови в моче и фекалии. Другие симптомы могут быть боли в спине, кровотечение губ, кровотечение слизистых оболочек, боли в животе, рвота и петехиа. Дальнейший центральный паралич может возникнуть из-за кровотечения, сильного кровотечения и смерти.

Уход. Симптоматическая и поддерживающая терапия после передозировки. В случае серьезного кровотечения витамин К вводили внутривенное переливание концентратов клейкота, свежую замороженную плазму или непрерывную кровь. Поскольку период полураспада 20-60 часов варфарина необходимо для мониторинга пациента в течение длительного времени.

При остром передозировании желудка опорожнение не рекомендуется из-за риска кровотечения. Для предотвращения поглощения целесообразно назначать уголь.

При лечении передозировки принимайте следующие меры:

При отсутствии клинически значимого кровотечения:

Отель INR <5.0 Рекомендающая: пропустить следующую дозу и возобновить варфариновую терапию при более низкой дозе, достигнув целевого уровня INR.

Отель INR 5,0-9,0 Рекомендающая: игнорировать 1-2 дозу Warfarin и резюме терапии в более низкой дозе, достигающей целевого уровня INR или пропустить дозу Warfarin и предписывать витамин К ₁ 2,5 мг устной.

Уровень INR> 9.0 Рекомендация: прекратить принимать варфарин, витамин К ₁ Назначьте от 3 до 5 мг устно.

Показано быстрое отменение (до операции):

5,0-9,0 уровня INR и запланированная операция. Рекомендация: прекратить принимать варфарин и предписывать витамин К1 от 2 до 4 мг устно. Примерно за 24 часа до операции может дать дополнительную дозу от 1 до 2 мг устно.

Показано очень быстрое отмену:

Отель INR Кровотечение или сильная передозировка (например, INR> 20.0) Рекомендающая: Назначает витамин С 10 мг медленным внутривенным инфузией. Также согласно срочности ситуации показывает свежий замороженный плазменный или протромбиновый концентрат. При необходимости вы можете повторить введение витамина К ₁ каждые 12 часов.

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Варфарин пересекает плаценту. Варфариновая терапия у беременных может вызвать варефарьновую эммиопацию (носовую гипоплазию и хндодисплазию) при принятии варфарина во время органогенеза (от 6 до 12 недель) и даже тогда он может вызвать расстройства в центральной нервной системе. Варфарин может вызвать кровоизлияние плода, особенно в поздней беременности и во время труда. Варфарьнова Эмкрыпация, как описано, происходит в 4% -6% случаев, когда пользуются во время беременности во время беременности, а вероятность его возникновения увеличивается с использованием ежедневных доз выше 5 мг. Таким образом, варфарин противопоказан во время беременности. Получение варфарина опасность для плода должна тщательно оценить риск матери в случае неиспользования варфарина. Антитроматическая терапия во время беременности должна быть тщательно контролироваться индивидуально специалистами.

Варфарин не пересекает в грудное молоко, поэтому кормление грудью может продолжаться во время лечения варфарином.

Дети. Антикоагулянтная терапия у детей проводится под наблюдением педиатров.

Особенности приложения.

Важное состояние Warfarin является обязательной дозой приверженности. Пациенты, страдающие от алкоголизма, и пациентов с деменцией, не смогут придерживаться необходимого режима приема варфарина.

В начале варфарина после лечения или изменения лечения другими препаратами следует провести интенсивный мониторинг пациента, потому что другие препараты могут изменить эффект принятия варфарина.

Различные факторы могут повлиять на антикоагулирующие свойства Warfarin. Это гостей болезни, гипер / гипотиреоз, рвота, диарея, сердечная недостаточность, алкоголизм с сопутствующей печенью, совместимой с другими продуктами. Значительные изменения в рационе (например, переход на вегетарианскую еду) могут повлиять на поглощение витамина К и, следовательно, влияние варфарина на организм. При таких изменениях необходимы для более тщательного мониторинга пациента.

Риск кровотечения, особенно из пищеварительного тракта, увеличивается с сопутствующим использованием варфарина с аспирином и НПВП.

Требуется особый уход и тщательный мониторинг INR при администрации пациентам, которые подвергаются риску серьезного кровотечения. Вероятные факторы риска для кровотечения представляют собой высокий уровень антикоагуляции (A> 4.0); возраст старше 65 лет; нестабильный INR; недавно перемещенное желудочно-кишечное кровотечение, ишемический инсульт, бактериальный эндокардит; пептическая язва; цереброваскулярные заболевания; тяжелые болезни сердца; анемия; травма; почечная недостаточность; сопутствующее потребление других наркотиков. Все пациенты принимают варфарин, INR должны регулярно измерять, что чрезвычайно важно. Пациенты с повышенным риском кровотечения требуют более частых измерений INR, тщательный выбор доз для достижения желаемого INR и более короткий продолжительность терапии. Если INR высокий, уменьшите дозу или остановить варфариновую терапию. Иногда нуждается в обратимой антикоагулянтной терапии. INR следует измерить 2-3 дня, чтобы быть уверенным в его снижении. Другие антиплететые препараты следует использовать с осторожностью из-за повышенного риска кровотечения.

Антикоагуляция сразу после ишемического инсульта увеличивает риск вторичного кровоизлияния в мозге. Обоснованный прорыв в лечении после ишемического инсульта у пациентов с долгосрочным варфариновым терапией с предсердией фибрилляцией, включая более низкий риск ранней рецидивирующей эмболии. Лечение варфарином следует начать снова через 2-14 дней после ишемического инсульта, в зависимости от размера сердечного приступа и кровяного давления. У пациентов с эмболическим инсультом варфарин должен быть остановлен в течение 14 дней.

Требуемая обязательная консультация и надзор в области планирования. Хирургия может возникнуть с ITR <2.5, если нет риска серьезного кровотечения. Перед операцией, если существует риск серьезного кровотечения, следует прекратить получать варфарин за 3 дня до операции. Если вам нужно продолжить антикоагуляцию, такие как тромбоэмболия, угрожающие, INR следует снизить до <2,5 и гепаринтерапию. Якщо операція необхідна і прийом варфарину неможливо припинити за 3 дні до операції, відміну антикоагулянтної терапії слід проводити за допомогою низьких доз вітаміну К. Відновлення терапії варфарином залежить від ризику виникнення післяопераційної кровотечі. Прийом варфарину не слід припиняти перед рутинними стоматологічними операціями, такими як видалення зуба.

У пацієнтів зі спадковою недостатністю антитромботичного протеїну С на початку терапії варфарином існує ризик розвитку некрозу шкіри. У таких пацієнтів терапію необхідно розпочинати без навантажувальної дози варфарину, навіть якщо пацієнту вводять гепарин. Пацієнтам зі спадковою недостатністю антитромботичного протеїну S також рекомендується розпочинати терапію варфарином повільно.

У період лікування необхідно утримуватись від вживання етанолу (ризик розвитку гіпопротромбінемії і кровотеч).

Лікування пацієнтів літнього віку необхідно проводити з особливою обережністю у зв'язку зі зниженим метаболізмом у печінці та зниженим синтезом факторів згортання крові. Унаслідок цього може легко виникнути надмірний ефект варфарину. Необхідно також упевнитись у здатності пацієнта дотримуватись суворих правил при прийомі препарату.

Гіпертиреоз, гарячка і декомпенсована серцева недостатність можуть підсилювати ефект варфарину. При гіпотиреозі ефект варфарину може бути знижений. У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю ефект варфарину посилюється. У разі ниркової недостатності або нефротичного синдрому підвищується рівень вільної фракції варфарину у плазмі крові, яка залежно від супутніх захворювань може призводити до посилення або до зниження ефекту варфарину. У всіх цих випадках слід здійснювати моніторинг клінічного стану пацієнта і рівня МНІ.

Такі фактори як втрата маси тіла, гостре захворювання, припинення паління можуть посилювати ефект варфарину і потребувати зміни дози варфарину у бік зменшення. Призвести до зменшення ефекту варфарину та потребувати збільшення дози можуть: збільшення маси тіла, діарея, блювання.

Пацієнти з мутацією гена, який кодує фермент CYP2C9, мають триваліший період напіввиведення варфарину. Такі пацієнти потребують більш нижчих доз препарату, так як при прийомі звичайних терапевтичних доз підвищується ризик кровотеч.

Препарат містить лактозу. Варфарин Нікомед не слід застосовувати пацієнтам із спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом ферменту лактази, порушенням всмоктування глюкози/галактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не обнаружено.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій.

Варфарин має невеликий терапевтичний індекс, інші лікарські засоби можуть впливати на дію варфарину. Перед початком лікування, при зміні дозування або при закінченні курсу лікування необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем. Вплив інших лікарських засобів обумовлюється фармакодинамічними та/або фармакокінетичними властивостями.

Не рекомендується починати або припиняти прийом інших лікарських засобів, а також змінювати дози препаратів, які застосовуються без консультації з лікарем.

Значна кількість лікарських засобів вступає в дію з пероральними антикоагулянтами.

Найважливіші з них: антибіотики широкого спектру дії, саліцилати, нестероїдні протизапальні засоби, клофібрат, барбітурати, фенітоїн, пероральні протидіабетичні препарати.

Варфарин у поєднанні з нестероїдними протизапальними препаратами в значній мірі підвищує небезпеку кровотечі. Це також стосується інших інгібіторів агрегації тромбоцитів, таких як дипіридамол та вальпроєва кислота. Подібних комбінацій треба уникати.

Це також може стосуватися сполучень з вираженою інгібуючою дією на систему цитохрому Р450, наприклад, циметидину та хлорамфеніколу, при застосуванні яких протягом декількох днів збільшується небезпека кровотечі. У подібних випадках циметидин можна замінити, наприклад, ранітидином або фамотидином. При необхідності лікування хлорамфеніколом антикоагулянтну терапію треба тимчасово призупинити. Застосування діуретиків у випадку вираженої гіповолемічної дії може привезти до збільшення концентрації факторів згортання, що зменшує дію антикоагулянтів.

У випадку лікування в поєднанні з іншими препаратами, які вказані в переліку нижче, необхідно проводити контроль лікування (МНІ) на початку та в кінці лікування, через 2-3 тижні від початку терапії. Це стосується лікарських препаратів, які спричиняють індукцію ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, карбамазепін) і тим самим знижують антикоагулянтну дію варфарину. У випадку призначення препаратів, які можуть збільшувати кровотечу як за рахунок пониження нормального процесу коагуляції, так і за рахунок інгібування факторів згортання або за рахунок неповного інгібування ферментів печінки, наприклад, проносні засоби, стратегія антикоагулянтної терапії буде залежати від можливості проведення лабораторного контролю. По можливості необхідно часто п

роводити лабораторний контроль терапії, що дає змогу на початку додаткового лікування коригувати дозу варфарину, наприклад, понизити або збільшити її на 5-10 %. При обмежених можливостях проведення лабораторного контролю терапії необхідно уникати призначення вказаних препаратів. Необхідно підкреслити, що наведений нижче перелік препаратів, взаємодію з якими необхідно враховувати, є далеко не повним.

Послаблення дії варфарину буває при сумісному застосуванні його з барбітуратами,

вітаміном К, глютетимідом, гризеофульвіном, диклоксациліном, карбамазепіном, коензимом Q10, міансерином, парацетамолом, ретиноїдами, рифампіцином, сукралфатом, феназоном, холестаміном.

Посилення дії варфарину буває при його сумісному застосуванні з алопуринолом, аміодароном, анаболічними стероїдами (алкілірованими в положенні С-17), ацетилсаліциловою кислотою, нестероїдними протизапальними засобами, гепарином, глібенкламідом, глюкагоном, даназолом, діазоксидом, дизапірамідом, дисульфірамом, ізоніазидом, кетоконазолом, кларитроміцином, клофібратом, левамізолом, метронідазолом, міконазолом, налідиксовою кислотою, нілютамідом, омепразолом, пароксетином, прогуанілом, протидіабетичними засобами – похідними сульфаніламідів, симвастатином, сульфаніламідом, тамоксифеном, тироксином, хініном/хінідином, флувоксаміном, флуконазолом, фторурацилом, хінолами, хлоралгідратом, хлорамфеніколом, цефалоспоринами, циметидином, еритроміцином, етакриновою кислотою. Етанол може посилювати дію варфарину.

Препарати деяких лікарських рослин також можуть як підсилювати ефект варфарину, наприклад, гінкго білоба, часник, дягель лікарський, папайя, шавлія, так і знижувати, наприклад, женьшень, звіробій.

Підсилювати дію варфарину може також хінін, який присутній у тонізуючих напоях.

Їжа, яка містить велику кількість вітаміну К (наприклад, зелені овочі), послаблює дію варфарину.

При сумісному застосуванні варфарину з препаратами ацетилсаліцилової кислоти показник МНІ повинен перебувати у межах 2,0-2,5.

При сумісному застосуванні з антитромботичними чи гемостатичними засобами, можуть посилюватися фармакологічні ефекти варфарину, що підвищує ризик виникнення кровотеч. Стрептокіназа та альтеплаза протипоказані пацієнтам, які приймають варфарин. При застосуванні варфарину слід уникати прийому інгібіторів тромбіну, не фракціонованих гепаринів та їх похідних, гепаринів з низькою молекулярною масою, фондапарину, ривароксабану, антагоністів рецепторів глікопротеїну ІІЬ/ІІІа, простацикліну, інгібіторів зворотнього захоплення серотоніну, ерлотинібу, метилфенідату, пероральних контрацептивів. Якщо це неможливо, ці лікарські засоби повинні призначатися з обережністю під посиленим клінічним і лабораторним контролем. Гостре вживання алкоголю у великій кількості може сповільнити метаболізм варфарину та підвищити МНІ.

Хронічне вживання алкоголю може прискорити метаболізм варфарину. Лактулоза може потенціювати ефект варфарину при довготривалому застосуванні.

У разі потреби тимчасового знеболення пацієнтам, які отримують варфарин, рекомендується призначати парацетамол або опіати.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Варфарин блокує синтез вікасол-залежних факторів згортання крові у печінці, а саме: фактора II, VII, IX та X. Концентрація цих компонентів у крові понижується і процес згортання уповільнюється. Початок протизгортальної дії спостерігається через 32 – 72 години після початку прийому препарату із розвитком максимального ефекту на 5 – 7 добу від початку застосування препарату. Після припинення застосування препарату відновлення активності вікасол-залежних факторів згортання крові відбувається протягом 4 – 5 днів.

Фармакокінетика. Всмоктування . Препарат швидко всмоктується з травного тракту. Залежить від індивідуальних особливостей пацієнта.

Розподіл. Зв'язування з білками плазми крові становить 97 – 99 %.

Метаболізм. В організмі людини варфарин міститься у вигляді рацемічної сполуки, при цьому лівообертальна форма має більшу активність, ніж правообертальна. R- та S- ізомери метаболізуються в печінці різними шляхами. Кожен з ізомерів перетворюється у 2 основних метаболіта. Основним каталізатором метаболізму для S- енантіомера варфарину є фермент CYP2C9, а для R-енантіомера Варфарину-CYP1A2 та CYP3A4. Лівообертальний ізомер варфарину (S-енантіомер) має у 2-5 разів більшу антикоагулянтну активність, ніж правообертальний ізомер (R-енантіомер), але період напіввиведення останнього більший. Пацієнти з поліморфізмом фермента CYP2C9, включаючи алелі CYP2C9*2 та CYP2C9*3, можуть мати підвищену чутливість до варфарину і підвищений ризик розвитку кровотеч.

Виведення . Метаболіти Варфарину виводяться з жовчю, реабсорбуються у травному тракті та виділяються з сечею. Період напіввиведення становить від 20 до 60 год. Для R-енантіомера період напіввиведення становить від 37 до 89 годин, а для S-енантіомера - від 21 до 43 годин.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: світло-блакитного кольору двоопуклі таблетки з хрестоподібною рискою.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ^о С. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Упаковка. По 100 таблеток у флаконі, по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Такеда Данія АпС, Данія / Takeda Danmark ApS, Denmark;

Такеда Фарма Сп.з.о.о., Польща/Takeda Pharma Sp.z oo, Poland.

Місцезнаходження.

Лангеб'єрг 1, 4000, Роскільде, Данія / Langebjerg 1, 4000, Roskilde, Denmark;

вул. Ловицького князівства, 12, 99-420 Лишковіце, Польща / 12 Ksiкstwa Јowickiego Str., 99-420 Јyszkowice, Poland.