В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
АТОРВАКОР табл. п/о 40 мг №30

АТОРВАКОР табл. п/о 40 мг №30

rx
Код товара: 404716
Производитель: Фармак (Украина, Киев)
3 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

ATORVAKOR ®

(ATORVAKOR)

Место хранения:
Активное вещество: Аторвастатин;
1 таблетка содержит аторвастатина кальция тригидрата 10,82 мг или 21,64 мг или 43,28 мг или 86,56 мг в пересчете на 100% вещество (эквивалентно аторвастатина) 10 мг или 20 мг или 40 мг или 80 мг;
Вспомогательные вещества: карбонат кальция; лактоза, моногидрат; микрокристаллическая целлюлоза; натрийный кроскаррелоз; полисорбат 80, гидроксипропилцеллюлоза; стеарат магния; Opadry II 85F18422 белых (поливиниловый спирт, полиэтиленгликоль, тальк, диоксид титана (Е 171)).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: таблетки круглой формы с поверхностью двухточечной покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Препараты, которые уменьшают холестерин и триглицериды в сыворотке. Ингибиторы GMG-COA редуктазы.
Код ATC S10A A05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Atorvakor ® представляет собой синтетическое гиполипидемическое лекарственное средство. Аторвастатин является ингибитором 3-гидрокси-3-метилглутарил-коэнзима А (HMG-CoA-редуктазы) -. Этот фермент катализирует превращение ГМГ-КоА в melononat - раннюю стадию биосинтеза холестерина, что ограничивает скорость его формирования.
Atorvakor ® является селективным конкурентным ингибитором ГМГ-КоА - редуктазы - фермента , который влияет на скорость конверсии 3-гидрокси-3-метилглутарил-коэнзим А-мевалонат, вещества предшественника стеролов, включая холестерин. Холестерин и триглицериды циркулируют в кровотоке в сочетании с липопротеинами. Эти комплексы разделяются с помощью ультрацентрифугирования на HDL фракции (липопротеинов высокой плотности), LPPSK (липопротеинов промежуточной плотности), LDLS (липопротеинов низкой плотности) и LPDL (липопротеинов очень низкой плотности). Триглицериды (ТГ) и холестерин в печени включаются VLDL и выпущены в плазму для транспортировки в периферические ткани. ЛПНП формируется из LPDL и catabopled взаимодействием с высоким сродством рецепторов ЛПНП. Клинические и патологические исследования показывают , что повышенные уровни общего холестерина (W), ЛПНП холестерина (ХС-ЛПНП) и аполипопротеина В (апо В) уровни в плазме способствуют развитию атеросклероза у человека и являются факторами риска развития сердечно - сосудистых заболеваний, а также повышение уровни холестерина ЛПВП связаны со снижением риска развития сердечно-сосудистых заболеваний.
В экспериментальных моделях на животных аторвастатин холестерина и липопротеинов снижает в плазме путем ингибирования печеночной HMG-CoA-редуктазы и холестерина синтез и за счет увеличения количества печеночных рецепторов ЛПНП на поверхности клеток, чтобы улучшить поглощение и катаболизм ЛПНП; Аторвастатин также снижает производство LDL и количество частиц. Аторвастатин снижает уровень холестерина ЛПНП у некоторых пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемии, то есть те, которые редко поддаются лечению с другими гиполипидемических препаратов.
Многочисленные клинические исследования показали, что повышенные уровни общего холестерина, холестерина ЛПНП и апо B (мембранный комплекс для LDL-C) провоцируют развитие атеросклероза. Аналогичным образом, снижение уровня холестерина ЛПВП (и его транспортного комплекса - АПА) связаны с развитием атеросклероза. Эпидемиологические исследования установили, что сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности изменяются прямо пропорционально уровню общего холестерина и LDL-C и обратно пропорциональна уровню холестерина HDL.
Аторвастатин уменьшает общий холестерин, холестерин ЛПНП и APO B у пациентов с гомозиготной и гетерозиготной семейной гиперхолестериной, несемейными формами гиперхолестеринемии и смешанной дислипидемии. Аторвастатин также уменьшает уровень холестерина VLDL и TG и вызывает нестабильный подъем HDL холестерина и аполипопротеин А-1. Аторвастатин уменьшает общий холестерин, холестерин ЛПНП, холестерина VLDL, APO B, триглицерид и HDL-не-C и увеличивает холестерин HDL у пациентов с изолированной гипертриглицеридемией. Аторвастатин уменьшает LDL-LPPSCH у пациентов с дисплеем.
Как LDL, липопротеинов и триглицеридов, богатых холестерином, включая ЛПОНП, LPPSCH и другие, также может способствовать развитию атеросклероза. Повышенные уровни триглицеридов в плазме часто встречаются в триаде с низкими уровнями HDL-C и небольшими частицами LDL, а также в сочетании с нелипидами факторами риска метаболического риска для ишемической болезни сердца. Было последовательно показано, что полные триглицериды плазмы, такие как независимый фактор риска для ишемической болезни сердца. Кроме того, никаких независимых эффектов повышения уровня ЛПВП или не снижать уровень триглицеридов на риск коронарных и сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности.
Аторвастатин, а также некоторые из его метаболитов являются фармакологически активными в организме человека. Основным местом действия аторвастатина является печень, которая играет важную роль в синтезе холестерина и клиренс ЛПНП. Доза, в отличие от системной концентрации лекарств, лучше коррелирует с уменьшением холестерина ЛПНЛ. Выбор индивидуальной дозы должны быть сделаны в зависимости от терапевтического ответа (раздел «Способ применения и дозы»).
Фармакокинетика.
Поглощение. Аторвастатин быстро всасывается после перорального приема. Максимальные концентрации в плазме достигаются в течение 1 - 2 часов. Степень абсорбции возрастает пропорционально дозе. Абсолютная биодоступность аторвастатина (исходный препарат) составляет приблизительно 14%, а система биодоступность ингибирующей активности по отношению к ГМГ-КоА-редуктазы примерно на 30%. Низкая системная доступность препарата связана с передейстемным зазором в слизистой оболочке желудочно-кишечного тракта и / или передейстемной бионтрасформации в печени. Хотя пища снижает скорость и степень абсорбции лекарственного средства приблизительно на 25% и 9%, соответственно, на основе параметров С макс и AUC, ХС-ЛПНП снижение аналогично ли принято с пищей Atorvakor ® или отдельно. Ночью аторвастатина концентрация в плазме была ниже (приблизительно 30% для С макс и AUC), чем в утреннем приеме. Однако снижение холестерина ЛПНП является то же самое, независимо от препарата (см. Раздел «Дозировка и администрирование»).
Распределение. Средний объем распределения аторвастатина составляет приблизительно 381 литра. Более 98% препарата связывается с плазменными белками. Коэффициент концентрации кровь / плазма, составляющая приблизительно 0,25, указывает на плохое проникновение препарата в эритроциты. На основе исследований на животных , считается , что Atorvakor ® способен проникать в человеческое грудное молоко (см. Разделы «Противопоказания», «Беременность и лактация» и «Особенности применения»).
Метаболизм. Аторвастатин широко метаболизируется на орто- и парахидроксиловых производных и различных продуктов бета-окисления. В исследовании in vitro ингибирование HMG-COA редуктазы орто и парахидроксилованым эквивалентным ингибированием метаболитов аторвастатина. Около 70% циркулирующих ингибирующей активностью по отношению к ГМГ-КоА-редуктазы связано с активными метаболитами. В пробирке исследования показывают важность аторвастатина метаболизма цитохрома Р450 3А4, в соответствии с повышенными концентрациями аторвастатина в плазме человека после одновременного применения эритромицина, известный ингибитора этого изофермента (раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими формами взаимодействия» ).
Экскреция. Аторвастатин и его метаболитов из организма преимущественно в желчи следующие функции печени и / или внепеченочных метаболизма, но этот препарат, очевидно, не испытывают желудочно-печеночной рециркуляции. Средний период полураспада аторвастатина человеческой плазмы составляет приблизительно 14 часов, но во время полуприемности ингибирующая активность для редуктазы HMG-COA составляет от 20 до 30 часов из-за вклада активных метаболитов. После орального проглатывания мочи выводится менее 2% дозы.
Популяции пациентов
Пациенты пожилых людей. Аторвастатин концентрация в плазме выше (приблизительно 40% для C макс и 30% для AUC) у здоровых пожилых людей ( в возрасте от 65 лет) , чем у молодых людей. Клинические данные свидетельствуют о более высокой степени LDL понижающий применение любой дозы у пожилых людей по сравнению с молодыми людьми (раздел «Особенности применения»).
Дети. Фармакокинетические данные о педиатрических больных не доступны.
Секс. Концентрация аторвастатина в плазме женщин отличаются от мужчин в концентрации в плазме (С макс примерно на 20% выше , а AUC на 10% ниже). Однако никаких клинически значимых различий в ХС ЛПНП не понижая аторвастатином у мужчин и женщин.
Нарушение функции почек. Болезни почек не влияет на концентрацию в плазме аторвастатина или снижения LDL-C, и, следовательно, доза корректировки у больных с почечной недостаточностью не требуется (раздел «Способ применения и дозы», «Особенности применения»).
Гемодиализ. Хотя исследования с участием пациентов с терминальной стадией почечной болезнью не проводились, полагают , что гемодиализ не увеличивает клиренс препарата значимого образом Atorvakor ®, потому что препарат активно связывается с белками плазмы.
Отказ печени. Концентрация аторвастатина в плазме крови заметно повышается у пациентов с хронической алкогольной болезнью печени. Показатели С макс и АУК в 4 раза выше у пациентов с заболеванием печени по шкале класса A Child - Pugh. У пациентов с болезнью печени класса по шкале ребенка - параметры Пью C макс и АУК увеличилась примерно в 16 раз и 11 раз соответственно (раздел «Противопоказания»).
Таблица 1. Влияние обоих лекарств на фармакокинетику аторвастатина
В то же время используются наркотики и дозировки
Аторвастатин
Доза (мг)
Изменить AUC &
Изменить c max &
# Циклоспорин 5,2 мг / кг / день, стабильная доза
1 10 мг один раз в день в течение 28 дней
8,7 времена
10.7 раз
# Typranavir 500 мг два раза в день / 200 мг ритонавир два раза в день, 7 дней
10 мг Rd
9,4 раза
8.6 раз
# Telaprevir 750 мг каждые 8 ​​часов в течение 10 дней
20 мг Rd.
7,88 раз
10.6 раз
#, ‡ saquinavir 400 мг два раза в день /
Ритонавир 400 мг два раза в день, 15 дней
1 40 мг один раз в день в течение 4 дней
3,9 раза
4.3 раз
# Кларитромицин 500 мг два раза в день, 9 дней
1 80 мг один раз в день в течение 8 дней
4,4 раза
5.4 раз
# Darunavir 300 мг два раза в день /
Ритонавир 100 мг два раза в день, 9 дней
1 10 мг один раз в день в течение 4 дней
3,4 раза
2,25 раз
# 1 Itraconazole 200 мг один раз в день, 4 дня
40 мг Rd
3,3 раза
20%
# Фосампренавир 700 мг два раза в день / ритонавир 100 мг два раза в день, 14 дней
1 10 мг один раз в день в течение 4 дней
2,53 времена
2.84 Times.
# Фосампренавир 1400 мг 2 раза в день, 14 дней
1 10 мг один раз в день в течение 4 дней
2,3 раза
4.04 Times.
# Нельфинавир 1250 мг 2 раза в день, 14 дней
1 10 мг один раз в день в течение 28 дней
74%
2.2 времена
# Грейпфрутовый сок, 240 мл 1 раз в день *
40 мг 1 в день
37%
16%
Diltiazem 240 мг 1 раз в день, 28 дней
40 мг 1 в день
51%
Без изменений
Эритромицин 500 мг 4 раза в день, 7 дней
10 мг 1 раз в день
33%
38%
Амлодипин 10 мг, одна доза
80 мг 1 в день
15%
¯ 12%
Циметидин 300 мг 4 раза в день в течение 2 недель
1 10 мг один раз в день в течение 2 недель
¯ менее 1%
¯ 11%
Colestipol 10 мг 2 раза в день, 28 недель
1 40 мг один раз в день в течение 28 недель
Не определен
¯ 26% **
MaaLox ® TC 30 мл 1 в день, 17 дней
1 10 мг один раз в день в течение 15 дней
¯ 33%
¯ 34%
EFAVIRENZ 600 мг 1 раз в день, 14 дней
10 мг в течение 3 дней
¯ 41%
¯ 1%
# 1 Rifampin 600 мг один раз в день, 7 дней (во время ввода) †
40 мг 1 в день
30%
2.7 раз
# 1 рифампицин 600 мг один раз в день, 5 дней (индивидуальные дозы) †
40 мг 1 в день
¯ 80%
¯ 40%
# Gemfibrozil 600 мг заявки, 7 дней
40 мг 1 в день
35%
¯ менее 1%
# Фенофибрат 160 мг 1 раз в день, 7 дней
40 мг 1 в день
3%
2%
# BoecePrevir 800 мг 3 раза в день, 7 дней
40 мг 1 в день
2,3 раза
2,66 раз
& Данные указаны изменение в й раз является простым соотношением между числом случаев одновременного использования лекарственных средств и использованием аторвастатином в одиночку (то есть, 1-кратным = без изменений). Данные, приведенные в процентах представляют собой относительные термины, разницы в процентах с аторвастатин в одиночку (т.е. 0% = без изменений).
# Что касается клинической значимости в статье «Особенности применения» и «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие формы взаимодействия.»
* Отмеченные более значительное увеличение AUC ( в 2,5 раза) и / или С макс (71%) с чрезмерным потреблением грейпфрутового сока (750 мл - 1,2 литра в день или больше).
** единичный случай записан в 8 - 16 часов после приема дозы.
† С помощью двойного механизма взаимодействия Rifampin рекомендуется одновременно использование аторвастатина с рифампином, как было продемонстрировано, что аторвастатин задерживается после нанесения рифампина, связано со значительным снижением концентрации аторвастатина в плазме.
‡ Доза комбинированного препарата Saquinavir + ритонавир в этом исследовании не является клинически примененной дозой. Увеличение экспозиции аторвастатина при применении в клинических условиях, вероятно, будет выше, чем то, что наблюдалось в данном исследовании. Поэтому он должен использоваться с предупрежденным препаратом в нижней необходимой дозе.
Таблица 2. Влияние аторвастатина на фармакокинетику лекарств, используемых одновременно
Аторвастатин
Одновременно применяется препарат и режим дозирования
Лекарственное средство / доза (мг)
Изменение ППК
Изменение C макс
1 80 мг один раз в день в течение 15 дней
Antipirinom 600 мг 1 раз в сутки
3%
↓ 11%
1 80 мг один раз в день в течение 14 дней
# 1 дигоксин 0,25 мг один раз в день, 20 дней
15%
20%
1 40 мг один раз в день в течение 22 дней
Оральные контрацептивы 1 в день, 2 месяца
- 1 мг норэтистерон
- этинил эстрадиол 35 мкг

28%
19%
23%
30%
10 мг 1 раз в день
Тяпраавир 500 мг 2 раза в день / ритонавир 200 мг два раза в день, 7 дней
Без изменений
Без изменений
1 10 мг один раз в день в течение 4 дней
Фосампренавир 1400 мг 2 раза в день, 14 дней
¯ 27%
¯ 18%
1 10 мг один раз в день в течение 4 дней
Fosamprenavir 700 мг 2 раза в день / ритонавир 100 мг два раза в день, 14 дней
Без изменений
Без изменений
# Что касается клинической значимости видеть. Увидеть «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими формами взаимодействия».
Клинические характеристики.
Индикация.
Предотвратить сердечно-сосудистые заболевания
Взрослые пациенты без клинически значимого заболевания коронарной артерии , но с множественными факторами риска ишемической болезни сердца , таких как возраст, курение, гипертония, низкий уровень ЛПВП или наличие ишемической болезни сердца истории ранней семьи, Atorvakor ® показан для:
  • снизить риск развития инфаркта миокарда;
  • снизить риск инсульта;
  • Снижение риска реваскуляризации и стенокардиционных процедур.
Для пациентов с диабетом типа II и клинически значимого заболевания коронарной артерии , но с множественными факторами риска развития ишемической болезни сердца , таких как ретинопатия, альбуминурии, курение или гипертония, препарат Atorvakor ® показан для:
  • снизить риск развития инфаркта миокарда;
  • снизить риск развития инсульта.
Для пациентов с клинической ишемической болезнью сердца Atorvakor ® показан для:
  • снизить риск несмертельного инфаркта миокарда;
  • снизить риск смертельного и несмертельного инсульта;
  • снижение риска процедур реваскуляризации;
  • снижение риска госпитализации в связи с застойной сердечной недостаточностью;
  • снизить риск инсультов.
Гиперлипидемия
  • В качестве дополнения к диете для уменьшения повышенного уровня общего холестерина, холестерина высокого уровня, аполипопротеина и триглицеридов, а также для увеличения уровня холестерина ЛПВП у пациентов с первичной гиперхолестериной (гетерозиготную семью и не семью) и смешанным Дислипидемия (тип IIA и IIB по классификации Фредриксона).
  • В качестве дополнения к диете для лечения пациентов с высоким уровнем триглицеридов в сыворотке (тип IV согласно классификации Фредриксона).
  • Для лечения пациентов с первичным dysbetalipoproteyinemiyeyu (тип III Фредриксон классификация) в тех случаях, когда диета не является эффективной.
  • Для того, чтобы снизить уровень общего холестерина и холестерина ЛПНП у пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемии в качестве дополнения к другим гиполипидемических к обработкам (например, LDL афереза) или если такие методы лечения являются недоступными.
  • В качестве дополнения к диете для снижения уровня общего холестерина, холестерина ЛПНП и аполипопротеина В у мальчиков и девочек после начала менструации в возрасте от 10 до 17 лет с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, если после правильной диеты результаты испытаний:
а) уровень холестерина ЛПНП остается ³ 190 мг / дл или
б) холестерина ЛПНП ³ 160 мг / дл и:
  • В семейной истории, ранние сердечно-сосудистые заболевания доступны или
  • два или более других факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний присутствуют
в педиатрических больных.
Противопоказания .
  • Активне захворювання печінки, яке може включати стійке підвищення рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології.
  • Гіперчутливість до будь-якого з компонентів цього лікарського засобу.
  • Період вагітності та годування груддю.
  • Жінки дітородного віку, що не використовують контрацептиви.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ризик розвитку міопатії під час лікування статинами підвищується у разі одночасного застосування похідних фіброєвої кислоти, ліпідомодифікувальних доз ніацину, циклоспорину або потужних інгібіторів CYP 3A4 (наприклад, кларитроміцину, інгібіторів протеази ВІЛ та ітраконазолу) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Потужні інгібітори CYP 3A4. Аторвакор ® метаболізується цитохромом P450 3A4. Одночасне застосування препарату Аторвакор ® з потужними інгібіторами CYP 3A4 може призвести до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі (див. таблицю 1 та детальну інформацію, наведену нижче). Ступінь взаємодії та підсилення дії залежать від впливу на CYP 3A4. Слід по можливості уникати одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з циклоспорином, телітроміцином, кларитроміцином, делавірдином, стирипентолом, кетоконазолом, вориконазолом, ітраконазолом, посаконазолом та інгібіторами протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавіром, лопінавіром, атазанавіром, індинавіром, дарунавіром). Якщо неможливо уникнути одночасного застосування цих препаратів з аторвастатином, слід розглянути можливість застосування меншої початкової та максимальної доз аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану пацієнта (див. таблицю 1).
Помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад еритроміцин, дилтіазем, верапаміл та флюконазол) можуть підвищувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові (див. таблицю 3). Одночасне застосування еритроміцину та статинів супроводжується підвищенням ризику розвитку міопатії. Дослідження взаємодії лікарських засобів для оцінки впливу аміодарону чи верапамілу на аторвастатин не проводились. Відомо, що аміодарон та верапаміл пригнічують активність CYP3A4, а отже одночасне призначення цих препаратів з аторвастатином може призвести до збільшення експозиції аторвастатину. Таким чином, при одночасному застосуванні аторвастатину та цих помірних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість призначення менших максимальних доз аторвастатину. Також рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану пацієнта. Після початку лікування інгібітором або після корекції його дози рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану пацієнта.
Грейпфрутовий сік. Містить один або більше компонентів, що інгібують CYP 3A4 та можуть підвищувати концентрацію аторвастатину в плазмі, особливо при надмірному споживанні грейпфрутового соку (більше ніж 1,2 літра на добу).
Кларитроміцин. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалось при одночасному застосуванні його у дозі 80 мг та кларитроміцину (500 мг двічі на добу) порівняно із застосуванням тільки аторвастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Отже, пацієнтам, що приймають кларитроміцин, слід з обережністю застосовувати Аторвакор ® у дозі вище 20 мг (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).
Комбінація інгібіторів протеаз. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалось при одночасному застосуванні препарату Аторвакор ® з декількома комбінаціями інгібіторів протеази ВІЛ, а також з інгібітором протеази вірусу гепатиту С телапревіром порівняно із застосуванням тільки препарату Аторвакор ® (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Тому пацієнтам, що приймають інгібітор протеази ВІЛ типранавір + ритонавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту C телапревір, слід уникати одночасного застосування препарату Аторвакор ® . Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найнижчій необхідній дозі. Для пацієнтів, що приймають інгібітори протеази ВІЛ саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, доза препарату Аторвакор ® не повинна перевищувати 20 мг та застосовуватись з обережністю (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»). При застосуванні пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревір, доза препарату Аторвакор ® не повинна перевищувати 40 мг, також рекомендується проведення ретельного клінічного моніторингу стану пацієнтів.
Ітраконазол. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалось при одночасному застосуванні препарату Аторвакор ® у дозі 40 мг та ітраконазолу у дозі 200 мг (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Отже, щодо пацієнтів, які приймають ітраконазол, слід проявляти обережність, якщо доза аторвастатину перевищує 20 мг (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).
Циклоспорин. Аторвастатин та його метаболіти є субстратами транспортера OATP1B1. Інгібітори OATP1B1 (наприклад циклоспорин) можуть підвищувати біодоступність аторвастатину. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалось при одночасному застосуванні його в дозі 10 мг з циклоспорином у дозі 5,2 мг/кг/добу порівняно із застосуванням тільки аторвастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Слід уникати одночасного застосування препарату Аторвакор ® та циклоспорину (див. розділ «Особливості застосування»).
Медичні рекомендації щодо застосування лікарських засобів, що взаємодіють, подано у таблиці 3 (див. також розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Фармакологічні властивості»).
Таблиця 3. Взаємодії лікарських засобів, пов'язані з підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу
Препарати, що взаємодіють
Медичні рекомендації щодо застосування
Циклоспорин, інгібітори протеази ВІЛ (типранавір + ритонавір), інгібітор протеази вірусу гепатиту С (телапревір)
Уникати застосування аторвастатину
Інгібітор протеази ВІЛ (лопінавір + ритонавір)
Застосовувати з обережністю та в найменшій необхідній дозі
Кларитроміцин, ітраконазол, інгібітори протеази ВІЛ (саквінавір + ритонавір*, дарунавір + ритонавір, фосампренавір, фосампренавір + ритонавір)
Не перевищувати дозу 20 мг аторвастатину на добу
Інгібітор протеази ВІЛ (нелфінавір)
Інгібітор протеази вірусу гепатиту С (боцепревір)
Не перевищувати дозу 40 мг аторвастатину на добу
*Застосовувати з обережністю та в найменшій необхідній дозі.
Гемфіброзил. У зв'язку із підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу при одночасному прийомі інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази з гемфіброзилом слід уникати сумісного застосування препарату Аторвакор ® з гемфіброзилом (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші фібрати. Оскільки відомо, що ризик розвитку міопатії під час лікування інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази підвищується при одночасному прийомі інших фібратів, Аторвакор ® слід застосовувати з обережністю при сумісному призначенні з іншими фібратами (див. розділ «Особливості застосування»).
Ніацин. Ризик виникнення побічних явищ з боку скелетних м'язів збільшується при застосуванні препарату в комбінації з ніацином, а отже, за таких умов слід розглянути можливість зниження дози препарату Аторвакор ® (див. розділ «Особливості застосування»).
Рифампін або інші індуктори цитохрому P450 3A4. Одночасне застосування препарату з індукторами цитохрому P450 3A4 (такими як ефавіренз, рифампін) може призводити до нестійкого зменшення концентрації аторвастатину в плазмі крові. Через механізм подвійної взаємодії рифампіну рекомендується одночасне застосування препарату Аторвакор ® з рифампіном, оскільки було показано, що відстрочене застосування препарату після введення рифампіну пов'язане зі значним зниженням концентрацій аторвастатину в плазмі.
Дилтіазему гідрохлорид. Одночасний прийом аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові.
Циметидин. Під час досліджень ознак взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.
Антациди. Одночасний пероральний прийом аторвастатину та суспензії антацидного препарату, що містить магній та алюмінію гідроксид, супроводжується зниженням концентрації аторвастатину в плазмі крові приблизно на 35 %. При цьому гіполіпідемічна дія аторвастатину не змінювалась.
Колестипол. Концентрація аторвастатину в плазмі крові була нижчою (приблизно на 25 %) при одночасному прийомі аторвастатину та колестиполу. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину та колестиполу перевищувала ефект, який дає прийом кожного з цих препаратів окремо.
Азитроміцин. Одночасне застосування аторвастатину (10 мг 1 раз на добу) та азитроміцину (500 мг 1 раз на добу) не супроводжувалося змінами концентрації аторвастатину в плазмі крові.
Інгібітори транспортних білків. Інгібітори транспортних білків (наприклад циклоспорин) здатні підвищувати рівень системної експозиції аторвастатину (див. таблицю 1). Вплив пригнічення накопичувальних транспортних білків на концентрацію аторвастатину в клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасного призначення цих препаратів неможливо, рекомендовано знизити дозу та провести клінічний моніторинг ефективності аторвастатину (див. таблицю 1).
Езетиміб. Застосування езетимібу як монотерапії пов'язують з розвитком явищ з боку м'язової системи, у тому числі рабдоміолізу. Таким чином, при одночасному застосуванні езетимібу та аторвастатину ризик розвитку цих явищ збільшується. Рекомендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.
Фузидова кислота. Дослідження взаємодії аторвастатину та фузидової кислоти не проводились. Як і у разі застосування інших статинів, у постмаркетинговий період при одночасному прийомі аторвастатину та фузидової кислоти спостерігалися явища з боку м'язової системи (у тому числі рабдоміоліз). Механізм цієї взаємодії залишається невідомим. Пацієнти потребують ретельного нагляду, може бути потрібне тимчасове припинення лікування аторвастатином.
Дигоксин. При одночасному застосуванні багаторазових доз препарату Аторвакор ® та дигоксину рівноважні концентрації дигоксину в плазмі підвищуються приблизно на 20 %. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які приймають дигоксин.
Пероральні контрацептиви. Одночасне застосування аторвастатину з пероральними контрацептивами підвищувало значення AUC норетистерону та етинілестрадіолу (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Це підвищення слід брати до уваги при виборі перорального контрацептиву для жінки, яка приймає Аторвакор ® .
Варфарин. Аторвакор ® не чинив клінічно значущої дії на протромбіновий час при застосуванні пацієнтам, які отримували довготривале лікування варфарином.
Колхіцин. При одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином повідомлялося про випадки міопатії, в тому числі рабдоміолізу, тому слід з обережністю призначати аторвастатин з колхіцином.
Інші лікарські засоби. Клінічні дослідження показали, що одночасне застосовування аторвастатину і гіпотензивних препаратів та його застосування в ході естрогензамісної терапії не супроводжується клінічно значимими побічними ефектами. Досліджень взаємодії з іншими препаратами не проводилось.
Особливості застосування.
Скелетні м'язи
Надходили рідкісні повідомлення про випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю внаслідок міоглобінурії при застосуванні аторвастатину та інших лікарських засобів цього класу. Наявність в анамнезі порушення функції нирок може бути фактором ризику розвитку рабдоміолізу. Такі пацієнти потребують більш ретельного спостереження для виявлення порушень з боку скелетних м'язів.
Аторвастатин, як і інші препарати групи статинів, іноді спричинює міопатію, що визначається болями у м'язах або слабкістю м'язів у поєднанні з підвищенням показників креатинфосфокінази (КФК) в понад 10 разів вище верхньої межі норми. Одночасне застосування вищих доз аторвастатину з певними лікарськими засобами, такими як циклоспорин і потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад кларитроміцин, ітраконазол та інгібітори протеаз ВІЛ), підвищує ризик міопатії/рабдоміолізу.
Надходили рідкісні повідомлення про випадки імунологічно опосередкованої некротичної міопатії (ІОНМ) – аутоімунної міопатії, пов'язаної із застосуванням статинів. ІОНМ характеризується такими ознаками: слабкість проксимальних м'язів та підвищений рівень креатинкінази у сироватці, які зберігаються незважаючи на припинення лікування статинами; м'язова біопсія виявляє некротичну міопатію без значного запалення; при застосуванні імуносупресивних засобів спостерігається позитивна динаміка.
Можливість розвитку міопатії слід розглядати у будь-якого пацієнта з дифузними міалгіями, болісністю або слабкістю м'язів та/або значним підвищенням КФК. Пацієнтам слід порекомендувати негайно повідомляти про випадки болю у м'язах, болісності або слабкості м'язів невідомої етіології, особливо якщо це супроводжується відчуттям нездужання або підвищенням температури або якщо симптоми захворювання м'язів зберігаються після припинення прийому препарату Аторвакор ® . Лікування препаратом слід припинити у разі значного підвищення рівня КФК, діагностування або підозри на міопатію.
Ризик міопатії під час лікування препаратами цього класу підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, кларитроміцину, інгібітору протеази вірусу гепатиту С телапревіру, комбінацій інгібіторів протеази ВІЛ, в тому числі саквінавір + ритонавір, лопінавір + ритонавір, типранавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір та фосампренавір + ритонавір, а також ніацину або антимікотиків групи азолів. Лікарі, які розглядають можливість комбінованої терапії препаратом Аторвакор ® та похідними фіброєвої кислоти, еритроміцином, кларитроміцином, комбінаціями саквінавір + ритонавір, лопінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавіром, комбінацією фосампренавір + ритонавір, антимікотиками групи азолів або ліпідомодифікуючими дозами ніацину, повинні ретельно зважити потенційні переваги та ризики, а також ретельно стежити за станом пацієнтів щодо будь-яких симптомів болю, болісності або слабкості у м'язах, особливо протягом початкових місяців терапії та протягом періодів титрування дози у бік збільшення будь-якого з препаратів. Слід розглянути можливість застосування низьких початкових та підтримувальних доз аторвастатину при одночасному прийомі з вищезгаданими лікарськими засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У таких ситуаціях може розглядатись потреба періодичного визначення КФК, але немає гарантії, що такий моніторинг допоможе запобігти випадкам тяжкої міопатії.
Повідомлялося про випадки міопатії, в тому числі рабдоміолізу, при одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином, тому аторвастатин з колхіцином слід призначати з обережністю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Терапію препаратом Аторвакор ® слід тимчасово припинити або повністю відмінити будь-якому пацієнту з гострим, серйозним станом, що вказує на розвиток міопатії, або за наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (наприклад тяжкої гострої інфекції, гіпотензії, хірургічної операції, травми, тяжких метаболічних, ендокринних та електролітичних розладів, а також неконтрольованих судом).
Порушення функції печінки
Було показано, що статини, як і деякі інші гіполіпідемічні терапевтичні засоби, пов'язані з відхиленням від норми біохімічних показників функції печінки. Може розвинутись стійке підвищення сироваткових трансаміназ (більш ніж у 3 рази вище верхньої межі нормального діапазону).
Перед тим як розпочинати терапію препаратом Аторвакор ® , рекомендується отримати результати аналізів показників ферментів печінки та робити аналізи повторно у разі клінічної потреби. Надходили рідкісні постреєстраційні повідомлення про випадки летальної та нелетальної печінкової недостатності у пацієнтів, що приймали препарати групи статинів, у тому числі аторвастатин. У разі серйозного ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірубінемією або жовтяницею під час застосування препарату Аторвакор ® необхідно негайно припинити лікування. Якщо не визначено альтернативної етіології, не слід повторно розпочинати лікування препаратом.
Аторвакор ® слід з обережністю призначати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки. Аторвакор ® протипоказаний при активному захворюванні печінки або стійкому підвищенні рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділ «Протипоказання»).
Ендокринна функція
Повідомлялося про підвищення рівня HbA1c та концентрації глюкози в сироватці натще при застосуванні інгібіторів ГМГ‑КоА-редуктази, в тому числі й аторвастатину.
Статини перешкоджають синтезу холестерину та теоретично можуть ослабляти секрецію наднирниковозалозних та/або гонадних стероїдів. Клінічні дослідження показали, що аторвастатин не знижує базальну концентрацію кортизолу плазми та не пошкоджує резерв надниркових залоз. Вплив статинів на запліднювальну здатність сперми не досліджувався у достатньої кількості пацієнтів. Невідомо, яким чином препарат впливає і чи взагалі впливає на систему статеві залози – гіпофіз – гіпоталамус у жінок у передменопаузний період. Слід бути обережним при одночасному застосуванні препарату групи статинів з лікарськими засобами, які можуть знижувати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів, такими як кетоконазол, спіронолактон та циметидин.
Оскільки старший вік (понад 65 років) є фактором схильності до міопатії, слід з обережністю призначати Аторвакор ® пацієнтам літнього віку.
Печінкова недостатність
Аторвакор ® протипоказаний пацієнтам з активним захворюванням печінки, включно зі стійким підвищенням рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакологічні властивості»).
До початку лікування
Аторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до розвитку рабдоміолізу. До початку лікування статинами у пацієнтів, схильних до розвитку рабдоміолізу, слід визначати рівень КК (креатинкінази) при:
  • порушенні функції нирок;
  • гіпофункції щитовидної залози;
  • спадкових розладах м'язової системи у сімейному або особистому анамнезі;
  • перенесених у минулому випадках токсичного впливу статинів або фібратів на м'язи;
  • перенесених у минулому захворюваннях печінки та/або зловживанні алкоголем.
Для пацієнтів літнього віку (понад 70 років) необхідність проведення означених заходів слід оцінювати з урахуванням наявності інших факторів схильності до розвитку рабдоміолізу.
Підвищення рівня препарату у плазмі крові можливе, зокрема, у разі взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») та у разі застосування особливим популяціям пацієнтів, у тому числі пацієнтам зі спадковими хворобами.
У таких випадках рекомендовано оцінювати співвідношення ризиків та можливої користі від лікування та проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів. Якщо до початку лікування рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН (верхню межу норми) більш ніж у 5 разів), лікування починати не слід.
Вимірювання рівня креатинкінази
Рівень креатинкінази не слід визначати після інтенсивних фізичних навантажень або за наявності будь-яких можливих альтернативних причин підвищення рівня КК, оскільки це може ускладнити розшифрування результатів. Якщо на вихідному рівні спостерігається значне підвищення КК (перевищення ВМН більш ніж у 5 разів), то через 5–7 днів необхідно провести повторне визначення для підтвердження результату.
Під час лікування
Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про розвиток болю у м'язах, судом чи слабкості, особливо коли вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.
У разі появи цих симптомів під час лікування аторвастатином необхідно визначити рівень КК у цього пацієнта. Якщо рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ніж у 5 разів), лікування слід припинити.
Доцільність припинення лікування слід також розглянути, якщо підвищення рівня КК не сягає п'ятикратного перевищення ВМН, але симптоми з боку м'язів мають тяжкий характер та щоденно стають причиною неприємних відчуттів.
Після зникнення симптомів та нормалізації рівня КК можна розглянути можливість відновлення лікування аторвастатином чи початку лікування альтернативним статином за умови застосування мінімальної можливої дози препарату та ретельного нагляду за станом пацієнта.
Лікування аторвастатином необхідно припинити, якщо спостерігається клінічно значуще підвищення рівня КК (перевищення ВМН більш ніж у 10 разів) або у разі встановлення діагнозу рабдоміолізу (або підозри на розвиток рабдоміолізу).
Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами
Ризик розвитку рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні аторвастатину з деякими лікарськими засобами, що можуть збільшити концентрацію аторвастатину в плазмі крові. Прикладами таких препаратів можуть бути потужні інгібітори CYP3A4 чи транспортних білків: циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдин, стирипентол, кетоконазол, вориконазол, ітраконазол, посаконазол та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір. При одночасному застосуванні з гемфіброзилом та іншими похідними фіброєвої кислоти, еритроміцином, ніацином та езетимібом також зростає ризик виникнення міопатії. Якщо можливо, слід застосовувати інші лікарські засоби (що не взаємодіють з аторвастатином) замість вищезгаданих.
Якщо необхідно проводити одночасне лікування аторвастатином та згаданими препаратами, слід ретельно зважити користь та ризики від такого лікування. Якщо пацієнти приймають лікарські засоби, що підвищують концентрацію аторвастатину в плазмі крові, рекомендується знижувати дозу аторвастатину до мінімальної. Крім того, у разі застосування потужних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість застосування меншої початкової дози аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану цих пацієнтів.
Не рекомендується одночасно призначати аторвастатин та фузидову кислоту, тому варто розглянути можливість тимчасової відміни аторвастатину на період лікування фузидовою кислотою.
Інтерстиціальна хвороба легенів
Під час лікування деякими статинами (особливо під час тривалого лікування) були описані виняткові випадки розвитку інтерстиціальної хвороби легенів. До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення самопочуття (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі виникнення підозри на інтерстиціальну хворобу легенів слід припинити лікування статинами.
Наповнювачі
До складу препарату Аторвакор ® входить сорбіт. Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.
Терапія ліпідомодифікуючими препаратами повинна бути одним зі складових компонентів комплексної терапії для пацієнтів зі значно підвищеним ризиком розвитку атеросклеротичних захворювань судин через гіперхолестеринемію. Медикаментозна терапія рекомендується як доповнення до дієти, коли результату від дотримання дієти, що обмежує споживання насичених жирів та холестерину, а також від застосування інших немедикаментозних заходів було недостатньо. Пацієнтам з ішемічною хворобою серця або з декількома факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця прийом препарату Аторвакор ® можна розпочати одночасно з дотриманням дієти.
Обмеження застосування
Аторвакор ® не досліджували за умов, коли основним відхиленням від норми з боку ліпопротеїнів є підвищення рівня хіломікронів (типи I та V за класифікацією Фредріксона).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Аторвакор ® протипоказаний вагітним та жінкам, які можуть завагітніти. Статини можуть завдавати шкоди плоду при застосуванні вагітним. Аторвакор ® можна застосовувати жінкам репродуктивного віку, тільки якщо дуже малоймовірно, що такі пацієнтки завагітніють, та якщо вони були проінформовані про потенційні фактори ризику. Якщо жінка завагітніла в період лікування препаратом Аторвакор ® , слід негайно припинити прийом препарату та повторно проконсультувати пацієнтку стосовно потенційних факторів ризику для плода та відсутності відомої клінічної користі від продовження прийому препарату під час вагітності.
При нормальному перебігу вагітності рівні сироваткового холестерину та тригліцеридів підвищуються. Прийом гіполіпідемічних лікарських засобів під час вагітності не матиме корисного ефекту, оскільки холестерин та його похідні необхідні для нормального розвитку плода. Атеросклероз – це хронічний процес, а отже, перерва в прийомі гіполіпідемічних препаратів під час вагітності не повинна мати значного впливу на результати довгострокового лікування первинної гіперхолестеринемії.
Адекватних та добре контрольованих досліджень застосування аторвастатину під час вагітності не проводилось. Надходили рідкісні повідомлення про вроджені аномалії внаслідок дії статинів. При проспективному спостереженні приблизно 100 випадків вагітностей у жінок, які лікувалися іншими препаратами групи статинів, частота випадків вроджених аномалій плода, викиднів та внутрішньоутробних смертей/мертвонародження не перевищувала частоти, очікуваної для загальної популяції. Однак це дослідження могло тільки виключити 3 – 4-кратне підвищення ризику вроджених аномалій розвитку плода порівняно з фоновою частотою. У 89 % цих випадків лікування препаратом розпочиналося до вагітності та припинялося під час I триместру після виявлення вагітності.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає аторвастатин у грудне молоко людини, однак відомо, що невелика кількість іншого лікарського препарату цього класу проникає в грудне молоко жінки. Оскільки статини потенційно здатні викликати серйозні небажані реакції у немовлят, які знаходяться на грудному вигодуванні, жінкам, які потребують лікування препаратом Аторвакор ® , не слід годувати груддю (див. розділ «Протипоказання»).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Має дуже незначний вплив на швидкість реакції під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Гіперліпідемія (гетерозиготна сімейна та несімейна) та змішана дисліпідемія (тип IIa та IIb за класифікацією Фредріксона)
Рекомендована початкова доза препарату Аторвакор ® становить 10 або 20 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів, що потребують значного зниження рівня холестерину ЛПНЩ (більш ніж на 45 %), терапію можна розпочинати із дозування 40 мг 1 раз на добу. Дозовий діапазон препарату Аторвакор ® знаходиться у межах від 10 до 80 мг один раз на добу. Препарат можна приймати разовою дозою у будь-які години та незалежно від прийому їжі. Початкову та підтримувальні дози препарату Аторвакор ® підбирають індивідуально, залежно від мети лікування та відповіді. Після початку лікування та/або після титрування дози препарату Аторвакор ® слід проаналізувати рівні ліпідів протягом періоду від 2 до 4 тижнів та відповідним чином відкоригувати дозу.
Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія у пацієнтів дитячого віку (віком 10 – 17 років)
Рекомендована початкова доза препарату Аторвакор ® становить 10 мг/добу; максимальна рекомендована доза – 20 мг/добу (дози препарату, що перевищують 20 мг, у цій групі пацієнтів не досліджувалися). Дози препарату слід підбирати індивідуально, відповідно до мети лікування. Коригування дози слід проводити з інтервалом 4 тижні або більше.
Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія
Доза препарату Аторвакор ® для пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить від 10 до 80 мг на добу. Аторвакор ® слід використовувати як доповнення до інших гіполіпідемічних методів лікування (наприклад, аферез ЛПНЩ) або якщо гіполіпідемічні методи лікування не доступні.
Одночасна гіполіпідемічна терапія
Аторвакор ® можна використовувати з секвестрантами жовчних кислот. Комбінацію інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) та фібратів слід загалом використовувати з обережністю (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок
Захворювання нирок не впливає ні на концентрацію в плазмі, ні на зниження рівня холестерину ЛПНЩ при застосуванні препарату Аторвакор ® ; отже, коригування дози препарату для пацієнтів з порушенням функції нирок не потрібне (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).
Дозування для пацієнтів, які приймають циклоспорин, кларитроміцин, ітраконазол або певні інгібітори протеаз
Слід уникати лікування препаратом Аторвакор ® пацієнтів, які приймають циклоспорин або інгібітори протеази ВІЛ (типранавір + ритонавір), або інгібітор протеази вірусу гепатиту C (телапревір). Аторвакор ® слід з обережністю призначати пацієнтам з ВІЛ, що приймають лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найнижчій необхідній дозі. Пацієнтам, що приймають кларитроміцин, ітраконазол, та пацієнтам з ВІЛ, що приймають у комбінації саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, терапевтичну дозу препарату Аторвакор ® слід обмежити дозою 20 мг, а також рекомендується проводити належні клінічні обстеження для забезпечення застосування найменшої необхідної дози препарату Аторвакор ® . Для пацієнтів, що приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревір, лікування препаратом Аторвакор ® слід обмежити дозою до 40 мг, а також рекомендується проведення відповідних клінічних обстежень для забезпечення застосування найменшої необхідної дози препарату Аторвакор ® (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Діти.
Безпечність та ефективність застосування аторвастатину пацієнтам віком 10 – 17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією вивчали в контрольованому клінічному дослідженні тривалістю 6 місяців за участю хлопчиків-підлітків та дівчат після початку менструацій. Пацієнти, які отримували лікування аторвастатином, мали загалом подібний профіль небажаних реакцій до такого у пацієнтів, що отримували плацебо. Інфекційні захворювання були тими небажаними явищами, які найчастіше спостерігалися в обох групах, незалежно від оцінки причинно-наслідкового зв'язку. У цій групі пацієнтів не досліджувалися дози препарату понад за 20 мг. У цьому вузькому контрольованому дослідженні не було виявлено значущого впливу препарату на ріст або статеве дозрівання хлопців або на тривалість менструального циклу у дівчат (див. розділи «Побічні реакції», «Спосіб застосування та дози»). Дівчат-підлітків слід проконсультувати щодо прийнятних методів контрацепції протягом періоду лікування аторвастатином (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Аторвастатин не досліджувався в контрольованих клінічних дослідженнях, які б включали пацієнтів препубертатного віку або пацієнтів віком до 10 років.
Клінічна ефективність препарату в дозах до 80 мг/добу протягом 1 року була оцінена в неконтрольованому дослідженні у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, до якого було включено 8 пацієнтів дитячого віку (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Передозування.
Специфічного лікування передозування препаратом Аторвакор ® немає. У разі передозування пацієнта слід лікувати симптоматично та при необхідності застосовувати підтримувальні заходи. Через високий ступінь зв'язування препарату з білками плазми не слід очікувати значного збільшення кліренсу препарату Аторвакор ® за допомогою гемодіалізу.
Побічні реакції.
П'ять найбільш поширених небажаних реакцій у пацієнтів при лікуванні аторвастатином, що призводили до припинення застосування препарату: міалгія, діарея, нудота, підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та печінкових ферментів.
Також спостерігалися такі побічні реакції: назофарингіт, артралгія, діарея, біль у кінцівках, інфекція сечовивідних шляхів, диспепсія, м'язові спазми, безсоння, фаринголарингеальний біль.
До інших небажаних реакцій належать:
з боку психіки: кошмарні сновидіння;
з боку органів слуху та рівноваги: шум у вухах;
з боку сечостатевої системи: лейкоцитоурія;
з боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія;
з боку нервової системи : головний біль, запаморочення, парестезія, гіпестезія, дисгевзія, амнезія, периферичні нейропатії;
з боку шлунково-кишкового тракту : запор, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, блювання, відрижка, панкреатит, гепатит, холестаз;
з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини : м'язово-скелетний біль, біль у суглобах, набрякання суглобів, біль у спині, біль у шиї, підвищена втомлюваність м'язів, міопатія, міозит, рабдоміоліз, тендинопатія (іноді ускладнена розривом сухожилля);
з боку метаболізму та харчування: підвищення рівня трансаміназ, відхилення від норми функціональних проб печінки, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, підвищення активності креатинфосфокінази, гіперглікемія, гіпоглікемія, збільшення маси тіла, анорексія;
з боку печінки та жовчного міхура: печінкова недостатність;
з боку шкіри та сполучної тканини : кропив'янка, шкірні висипання, свербіж, алопеція, ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит (у тому числі мультиформна еритема), синдром Стівенса – Джонсона та токсичний епідермальний некроліз;
з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: біль у горлі та гортані, носова кровотеча;
з боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія;
з боку імунної системи: алергічні реакції, анафілаксія;
з боку органів зору: затьмарення зору, нечіткість зору, порушення зору;
загальні порушення: відчуття нездужання, астенія, біль у грудях, периферичні набряки, стомлюваність, пірексія;
зміни результатів лабораторних аналізів: відхилення результатів функціональних проб печінки, підвищення активності креатинфосфокінази крові, позитивний результат аналізу на вміст лейкоцитів у сечі.
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ – КоА-редуктази, у пацієнтів, які приймали аторвастатин, спостерігали підвищення активності трансаміназ сироватки крові. Ці зміни зазвичай були слабко вираженими, тимчасовими та не потребували втручання або лікування. Це підвищення мало дозозалежний характер та було оборотним у всіх пацієнтів.
Спостерігалось зростання активності креатинкінази сироватки, що більш ніж у 3 рази перевищувала верхню межу норми.
Побічні реакції, які виникли під час клінічних досліджень: інфекція сечовивідних шляхів, цукровий діабет, інсульт.
Досвід постреєстраційного застосування аторвастатину.
Протягом постреєстраційного застосування аторвастатину були виявлені нижчезазначені небажані реакції. Оскільки про ці реакції повідомляється на добровільній основі від популяції невідомої чисельності, не завжди можна достовірно оцінити їх частоту або встановити причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням препарату.
До небажаних реакцій, пов'язаних з лікуванням аторвастатином, незалежно від оцінки причинно-наслідкового зв'язку, належать такі реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, бульозні висипання (в тому числі ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса –Джонсона та токсичний епідермальний некроліз), рабдоміоліз, міозит, підвищена втомлюваність, розрив сухожилля, летальна та нелетальна печінкова недостатність, запаморочення, депресія, периферична нейропатія та панкреатит.
Надходили рідкісні повідомлення про випадки імунологічно опосередкованої некротичної міопатії, пов'язаної із застосуванням статинів (див. розділ «Особливості застосування»).
Надходили рідкісні постреєстраційні повідомлення про когнітивні розлади (такі як втрата пам'яті, безпам'ятність, амнезія, порушення пам'яті, сплутаність свідомості), пов'язані із застосуванням статинів. Ці когнітивні розлади були зареєстровані при застосуванні всіх статинів і не належали до категорії серйозних небажаних реакцій. Такі прояви були оборотними після припинення прийому статинів і мали різний час до початку прояву симптому (від 1 дня до декількох років) та до зникнення симптому (медіана тривалості становила 3 тижні).
Під час застосування деяких статинів були описані такі небажані явища: розлад статевої функції; виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легенів, особливо під час довгострокового лікування.
Під час постмаркетингових спостережень повідомлялося про нижчезазначені побічні реакції .
Порушення функції кровоносної та лімфатичної системи : тромбоцитопенія.
Порушення функції імунної системи : алергічні реакції, анафілаксія (в тому числі анафілактичний шок).
Порушення метаболізму та харчування: збільшення маси тіла.
Порушення функції нервової системи: головний біль, гіпестезія, дисгевзія.
Розлади шлунково-кишкового тракту: біль у животі.
Порушення функції органів слуху та лабіринту : шум у вухах.
Шкіра та підшкірна тканина: кропив'янка.
Порушення функції скелетно-м'язової системи та сполучної тканини : артралгія, біль у спині.
Загальні порушення: біль у грудях, периферичний набряк, нездужання, втома.
Зміни результатів лабораторних аналізів: підвищення активності аланінамінотрансферази, підвищення активності креатинфосфокінази крові.
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці .
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Таблетки по 10 мг: №30 (10х3), №60 (10х6) у блістерах, вкладених в пачку.
Таблетки по 20 мг: №30 (10х3), №40 (10х4) у блістерах, вкладених в пачку.
Таблетки по 40 мг: №30 (10х3) у блістерах, вкладених в пачку.
Таблетки по 80 мг: №30 (6х5) у блістерах, вкладених в пачку.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПАТ «Фармак».
Місцезнаходження виробника та його адреса м і сця провадження діяльності .
Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.
АТОРВАСТАТИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа